Предмет: Английский язык, автор: alecksandra21

Переведите пожалуйста текст по английскому)

Приложения:

Ответы

Автор ответа: Mioria
0
В каком свете другие видят американцев?
Некоторые, когда приезжают в Америку, говорят, что американцы очень дружелюбные, открытые и легки на подъем, но поживя немного в Америке, меняют свое мнение. Один студент по обмену сказал, что когда он пришел в первый раз, люди помогали ему освоиться, водили его за покупками, приглашали на обед и звонили узнать как он поживает. Но спустя две - три недели, они перестали этого делать и он был расстроен и не понимал что происходит.
Суть в том, американцы делают то, чтобы помочь людям, которые только прибыли в их страну. Они делают много вещей для того, чтобы помочь людям освоиться и часто делают так, что только что прибывший человек чувствует себя частью их семьи. Приезжий ожидает того, что это теплое гостеприимство превратиться в крепкую дружбу. Но американцы ожидают, что когда человек освоиться и пробудет в стране несколько недель, он станет независимым.
Большое количество иностранных студентов часто удивляется отношению американцев к юмору и животным. Например, один студент, который жил вместе с американской семьей, был шокирован тем, как они обращались с собакой. "Я не мог в это поверить" сказал он. "У собаки была кровать в детской и ей было позволено сидеть на диване в гостинной. У собаки даже была своя собственная еда в консервах, которые очень дорогие."
Американский юмор также бывает странным время от времени. Например, американцем нравится шутить о политиках и политике.
Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: Аноним
1. Прочитай текст. Усно перекажи його.

Біла троянда
В одному рибальському селі на самому березі жив старий рибалка. Звали його Білоусом. І була в нього донька — білява красуня. Любила вона розпустити білі коси на високій кручі над морем, щоб вітер ними бавився. Підніме догори руки й гукає: ­

— Вітре буйний! Не боюся тебе. Подми іще сильніше!..

Одного разу вибігла на кручу і загукала: ­

— Вітре-вітрило, забери мене до себе в гості!

І тут здійнявся вихор, не встигла й опам’ятатись, як полетіла у простір синього неба. Дужий вітер підкорив і поніс її до себе в гості.

Опустилася на якомусь загадковому острові. Кругом лише море безкрає, а на острові казкова краса: дивовижні дерева, трави, квіти. Особливо вабили зір квіти, а серед них — квітка білої троянди. Довго милувалася тією красою, а тоді вже злякалася, що опинилася хтозна-де сама-самісінька. Сіла на травичку і затужила за батечком, бо матері в неї — сироти — не було. Упала сльозинка на білу квітку троянди. І заговорила Троянда людським голосом: ­

— Не плач, красуне, не тужи, а послухай, що я тобі пораджу. Коли сонце стане на обідню пору, сюди прилетять красень-сокіл і голуб обскубаний. Сокіл сяде тобі на ліве плече ближче до твого серця. Почне тобі соколину пісню співати, крилом по лицю гладити. А голуб обскубаний сяде тобі в ногах, вклониться і заворкує. Його ти й приласкай, приголуб. А сокола не чіпай і не голуб його, бо тільки приголубиш, то одразу станеш білою трояндою і назавжди залишишся на цьому острові, а батечка свого вже не побачиш. Батечко твій — хоробрий рибалка. Він не боїться вітру і в шторм ловить рибу, його всі рибалки поважають. А любить він тебе понад усе на світі. ­

— А відкіля ти все знаєш, ніжна Трояндо? ­

— Знаю, бо хороше далеко чути... Поглянь, скільки тут білих троянд. Але ми не квіти, ми наречені того сокола-вітру, бо приласкали спочатку сокола, а на голуба і не глянули. ­

— А чому ви на острові безлюдному поселилися? ­

— Бо, як і ти, просили вітра, щоб у гостях у нього побувати... Приголуб, сестро, голуба. Не дивись на красу сокола. Голуб — то життя, а сокіл — неволя. Сокіл кожної ночі знімає з нас свої чари, ми стаємо людьми, розважаємо його танцями. Коли починає світати, ми стаємо трояндами. І так усе життя. Якщо сокіл розсердиться і почне бити голуба, ти, сестро, накрий голуба своїми світлими косами і цим його врятуєш. Той голуб потім багато добра тобі зробить. Буде все життя служити тобі вірою і правдою. А як не накриєш косами, то голуб загине, і ти вже ніколи з цього острова не повернешся додому. Прощай, красуне, бо скоро прилетять гості — добро і зло. Будь мудра. ­

— Спасибі за пораду і низький уклін тобі, Біла Трояндо.

Недовго довелося чекати. Прилетіли сокіл і голуб. Один красивий та прудкий. Другий змучений, з сумними очима. Перший сів красуні на ліве плече ближче до серця і почав крильцями обіймати. Другий сів у ногах і нахилив засмучену голову, мов уклонився красуні. Весь обскубаний, і тіло його в ранах. Взяла красуня нещасного голуба, пригорнула до серця і косою накрила. А на сокола, що сидів на лівім плечі, і не глянула (Л. Павленко).
2. Дай відповіді на питання.
В одному селі жив


Зі словами прохання красуня звернулася до:


Дужий вітер:


Дівчина красуня опинилася:


Дівочий зір вабила квітка білої…


Дівчина тужила за


людським голосом до дівчини заговорила


Дівчина-красуня
ПРОШУУУУУ
ДАЮ 100 БАЛОВ
Предмет: Русский язык, автор: Anonim228337