твір міркування на тему "на новий рік можна обійтися без ялинки"
Ответы
Ми їхали трамваєм. Був кінець січня, новорічні свята лишилися позаду, але про них нагадували звалища ялинок, що виднілися де-не-де за вікнами. Зовсім недавно вони сяяли різнобарвними вогниками, дивували іграшками. Деякі ялинки повиносили з квартир із залишками серпантину, гірлянд. На ялинках, викинутих на звалища, прикраси виглядали безглуздо і жалюгідно.
- Чи треба було нищити стільки дерев заради короткочасного задоволення? — зауважив хтось із пасажирів.
- Традиції є традиції, — відгукнулася літня жінка, — та й дітлахам радість.
- Згоден, але питання в іншому, — приєднався до розмови бородань, — навіщо так зневажливо ставитися до дерева, яке несло радість у Новий рік і дітям, і дорослим. Викинули ялинки на звалища немов якийсь мотлох.
- А ось у деяких європейських країнах влаштовують свято, коли прибирають ялинки, — утрутився у дискусію юнак. їх урочисто вантажать на машину і вивозять за місто. Люди підкреслюють свою повагу до дерева, навіть зрубаного, дякують за свята. А без любові до природи не може бути любові до батьківщини. Про це ще школярем я читав у російського письменника Костянтина Паустовського.
У вагоні запала тиша. Пасажири обмірковували щойно почуте. За вікнами промайнуло чергове звалище ялинок…