Предмет: Українська мова, автор: yuliapetlenko1

Чи зможуть из часом селфі замінити родинні світлини
Написати твір

Ответы

Автор ответа: Пеппер
378

Все може статися. Селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об*єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними нудними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об*єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». В крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені все найкраще, що мають.

Так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. Але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю? Думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. Це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.

Старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. Адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. Сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.

Тож нехай буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. Але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.


Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: ipad2020
!!!
Перепишіть, поставте розділові знаки.
1. Стомлено пливли хмари наштовхуючись одна на одну бриніли
дзвінкоголосі журавлі що гнані вітровієм збивалися в зграї а десь далеко
шумів ліс.
2. Обважніле небо по/літньому квітчасте по обрію на якому збились у
веселий табунець білі хмарки воно було темно/блакитним а краї
нагадували зачерствілий окраєць сiрий темний.
3. Сонечко блищало й горіло напоюючи землю теплом і світлом на
крислатому клені кувала зозуля віщуючи чиюсь долю аж раптом налетіла
хмара ударив грім захитались темне небо і земля.
4. Вийшовши на/двір усі вдивлялися в зоряне небо таємниче безкрає але
ніхто нічого не міг помітити хоч журавлиний клекіт ставав усе виразнішим
наближаючись зли аючись з космічним дзвоном який укривав сонну
землю.
5. На небі укритому по/одинокими хмаринками раптом зашуміло й загуло
неначе сосновий ліс на вітрі а чорна хмара так швидко росла й бігла що
можна було слідкувати за нею очима лиш сичі умостившись серед
розлогого дубового гілля мовчки водили головами намагаючись укритися
від бурі.
Предмет: Биология, автор: gurkat452