Предмет: Українська література, автор: Женя14459

твір на тему висловлення любові до рідного краю. Очень надо. Помогите

Ответы

Автор ответа: Darenichka
2
Батьківщина — що вона для мене значить

...Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну...

В. Сосюра

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі — в нашій славній Україні.

Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. Не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави.

Як і для кожного з нас, Батьківщина для мене — це місто, де я народився і живу, де живуть і працюють мої батьки, — земля моїх пращурів!

Батьківщина — це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається, де б вона не мандрувала у світі.

Батьківщина — це все, що мене оточує: і небо, і зорі; ліси і поля; люди, які поруч зі мною в радості чи смутку; це те, що підтримує людину у час негоди, дає сили пережити усі негаразди.

Нехай рідна земля пошле нам силу для життя. Подивімося на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полинемо аж до сонця і зірок і поглянемо на трепетну Землю, — і тоді відкриється нам на зелено-голубому лоні планети край, що нагадує собою серце, — і це Україна, співуча рідна моя земля.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: ipad2020
!!!
Перепишіть, поставте розділові знаки.
1. Стомлено пливли хмари наштовхуючись одна на одну бриніли
дзвінкоголосі журавлі що гнані вітровієм збивалися в зграї а десь далеко
шумів ліс.
2. Обважніле небо по/літньому квітчасте по обрію на якому збились у
веселий табунець білі хмарки воно було темно/блакитним а краї
нагадували зачерствілий окраєць сiрий темний.
3. Сонечко блищало й горіло напоюючи землю теплом і світлом на
крислатому клені кувала зозуля віщуючи чиюсь долю аж раптом налетіла
хмара ударив грім захитались темне небо і земля.
4. Вийшовши на/двір усі вдивлялися в зоряне небо таємниче безкрає але
ніхто нічого не міг помітити хоч журавлиний клекіт ставав усе виразнішим
наближаючись зли аючись з космічним дзвоном який укривав сонну
землю.
5. На небі укритому по/одинокими хмаринками раптом зашуміло й загуло
неначе сосновий ліс на вітрі а чорна хмара так швидко росла й бігла що
можна було слідкувати за нею очима лиш сичі умостившись серед
розлогого дубового гілля мовчки водили головами намагаючись укритися
від бурі.