Предмет: Литература, автор: Катеринатв2016

Русалочка жила в подводном царсте. У нее было пять старших сестер, отец и бабушка. Такой была ее семья. Они жили очень дружно. Русалочка очень любила слушать рассказы бабушки о жизни над водой.
Русалочка немного отличалась от старших сестер. Она была очень задумчивой, тихой и спокойной. У русалочки был собственный сад, за которым она ухаживала. Больше всего русалочка мечтала увидеть мир людей и пожить там хотя бы день.
Когда русалочке исполнилось пятнадцать лет, она поднялась над водой и была восхищена красотой земного мира. Так случилось, что русалочка спасла жизнь молодому и красивому принцу, который едва не утонул в море. Русалочка полюбила принца. Когда она вернулась в подводное царство, единственной ее мечтой стала жизнь над водой, на земле, возле любимого. В этом ей помогла ведьма. Но русалочке пришлось пожерствовать своим голосом. Кроме того, она терпела сильную боль от ходьбы.
Русалочка стала жить во дворце, возле принца. Когда принц полюбил другую девушку, русалочке грозила смерть. Об этом еще под водой ее предупредила ведьма. Сестры хотели спасти русалочку, но для этого она должна была убить принца.
Конечно же, русалочка не смогла убить принца, ведь она его очень любила. Поэтому сама превратилась в морскую пену.
Я очень восхищаюсь поступком русалочки. Не каждый так сможет поступить. Ее поступок говорит о большой любви и способности на самопожертву ради счастья любимого человека.

Ответы

Автор ответа: Kate0526
0
А в чем собственно должен заключаться ответ, если даже нет вопроса?
Автор ответа: NyanTyan2711
0
хм... Остаётся только догадыватся
Автор ответа: NyanTyan2711
0
Вангую :D
Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: GyryFLEXTER
Предмет: Литература, автор: Ірусяновікова
Якось пробігав собака повз ятки з м'ясом. Різник саме пішов до криниці напитися води. Собака, побачивши, що різника нема, скочив до ятки, вхопив м'ясо, шаснув на вулицю й невдовзі був за селом.
«Перейду річку,- думає,- сяду на леваді та й попоїм. Там ніхто не заважатиме».
Мчав стрімголов, аж поки дістався річки. А побачивши, що ніхто за ним не женеться, стишив біг. Незабаром уже брався кладкою на той берег. На середині кладки глянув у воду - і враз зупинився. [200]
Річка була тиха та спокійна, у воді відбивалося все, як у дзеркалі. І собака побачив там пса, багато більшого за нього, із здоровенним шматком м'яса в зубах.
«О,- подумав собака,- то, напевне, теляче стегно, бо воно вдвічі більше за те, що в мене! Коли б я його мав - половину з'їв би, а решту закопав у землю на запас. А цього шматка, що я поцупив, ледве на сьогодні стане. Жаль!»
І вже собака рушив був далі, але знов спинився.
«А що, як пірнути та й забрати? Хай навіть той пес більший за мене, але ж я заскочу його зненацька; він перелякається і відпустить м'ясо. Я схоплю і втечу».
Не гаючи часу, кинув собака своє м'ясо у воду, а сам шубовснув якраз туди, де був собака з багатою поживою.
Борсався, борсався, пірнав, пірнав - але ні собаки, ні м'яса нема й сліду.
Розчарований, поплив собака до берега.
- Утік од мене,- бурмотів він.- Побачив, Що я стрибнув у воду, то й дременув. Щастить же йому! [201]
- Про кого мову ведеш, собако? - спитала сорока, що сиділа неподалік на дереві.
- Та про того пса з телячим стегном у зубах. Чи ти не помітила, куди він побіг?
Сорока зайшлася сміхом.
- А, здоров би ти був, який же ти недотепа!
- Чом це я недотепа?
- Бо там не було ніякого пса з телячим стегном. То ти сам одбивався у воді, мов у дзеркалі.
- Та невже?
- Отож-то й є. Ти бачив себе самого в річці.
- А ти не брешеш?
- Не віриш - подивися ще раз.
Собака нахилився з берега й знову побачив у воді пса.
- Ну, а тепер гавкни: побачиш, що й той гавкне... То второпав нарешті? Це твоє відображення.
Собака послухався сороки; невдовзі він прибіг назад, підібгавши хвоста.
- Правда твоя, сороко,- каже.- Марно втратив я м'ясо!
- Журись не журись,- відповіла скрекотуха,- а коли зазіхнеш на чуже, то втратиш і своє. Так тобі й треба.



знайди з твору слова у яких висловлено мораль