Предмет: Английский язык, автор: sssofa

дайте определение избы из чего сделана особенности) краткое для 5ого класса) желательно с переводом на английский язык)

Ответы

Автор ответа: KlikaTOP
1



Русская изба – это Россия в малом. Ее судьба во многом схожа с судьбой русского человека: когда-то самобытная, ладная и добротная. Настоящие русские избы дошли до нас благодаря многовековой верности крестьянства заветам старины. Архитектура русской избы свидетельствует о беспримерной стойкости традиций. Не только стиль, но и конструктивное устройство, планировочная структура русской избы и внутреннее ее убранство выработаны на протяжении тысячелетий.  Русская изба представляет собой деревянный дом, частично уходящий в землю. Несмотря на то, что изба чаше всего состояла из одной комнаты, она условно делилась на несколько зон. Был в ней печной угол, который считался грязным местом и отделялся от остального пространства избы занавесом, был так же женский угол – справа от входа, и мужской – у очага. Красный угол был самым главным и почетным местом в доме. 
The Russian izba is the Russian small. Her fate is similar to destiny of the Russian people: once distinctive, well built and sturdy. Real Russian izba came to us through the centuries-old loyalty of the peasantry to the precepts of antiquity. Architecture of the Russian izba is indicative of the unparalleled durability of tradition. Not only style, but also a constructive device, the layout structure of Russian log hut and the interior design developed over millennia. Russkaya izba is a wooden house, partly stretching into the ground. Despite the fact that the house most often consisted of one room, it is conditionally divided into several zones. Was in her chimney corner, who was considered a dirty place and was separated from the rest of the hut with a curtain, was as feminine angle to the right of the entrance, and the men's hearth. Red corner was the most important and honorary place in the house.


Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: losloas7
Відредагувати даний вчителем переказ, стисло передати зміст. УМОЛЯЮ

Спогади далекого дитинства

… До чого ж гарно і весело було в нашому горóді! Ото як вийти з сіней та
подивись навколо — геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною!
А що робилось на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте.
Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи,
укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати.
Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не
вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися
на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи звисали з тину прямо на вулицю.
А малини — красної, білої! А вишень, а груш солодких, було. як наїсися,—
цілий день живіт як бубон…
… Збирались ми на косовицю завжди довго. Я лежу на возі. Мене везуть у
царство трав, річок і таємничих озер. До Десни верстов п'ять дуже складної
дороги. Переїхати треба дві великі калюжі з гнилицями, що ніколи не висихали,
два мости, потім знову одну гнилицю, потім два хутори з собаками і село Мале
Устє по вузесеньких кручених вуличках, … і знов понад річкою між осик і дубів, і
вже аж там, над самою Десною, було моє царство.
Пахне огірками, старим неретом волока, хлібом, батьком і косарями, пахне
болотом і травами, десь гукають, і... зразу чую, деркачі й перепілки.
Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси
дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози,
висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. Стрибаю з кручі в пісок до Десни,
миюся, п'ю воду. Вода, ласкава, солодка. Вбігаю в ліс — гриби. У лози — ожина. В
кущі — горіхи. В озері воду скаламучу — риба.
… Погодою у нас на сінокосі щось, казали, років з півтораста завідувала
ворона. Це була, так би мовити наша фамільна ворона. Вона возсідала коло
нашого куреня на високій сокорині і звідти бачила всіх нас і все, що ми пили, їли,
яку рибу ловили, чи де зарізали деркачика косою чи перепілочку, бачила усіх
пташок у нашім лісі, все чула і, найголовніше, віщувала погоду. Вона бездоганно
вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному ясному небі. Один
тільки дядько Самійло не піддавався воронячим чарам.
…Тільки було це так давно, що майже все вже розтануло в далекім мареві
часу, як сон, і потонуло. Одна лише Десна зосталася нетлінною у стомленій уяві.
Свята, чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій.
Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні
таємниць на річках, ні спокою. Ясно скрізь.
Предмет: Английский язык, автор: Аноним