Предмет: Другие предметы, автор: vladonik6

Как изображён Понтий Пилат в самом начале ?какое впечатление он производит

Ответы

Автор ответа: angel494
3
Понтий Пилат - прокуратор Иудеи, наместник римского императора в Иудее:
"...пятый прокуратор Иудеи Понтий Пилат..."
"...того, в лице которого говорит римская власть?.."
"...римский прокуратор отпустит человека..."

Внешность Понтия Пилата:
"...В белом плаще с кровавым подбоем, шаркающей кавалерийской походкой..."
"...в белом плаще с кровавым подбоем вышел в колоннаду иродова дворца..."
"...белый плащ с багряной подбивкой возник в высоте..."
"...прокуратор расстегнул и сбросил плащ, снял опоясывающий рубаху ремень с широким стальным ножом в ножнах, положил его в кресло у ложа, снял сандалии.."
"...стал босыми ногами нашаривать сандалии..."
"...Пилат усмехнулся одною щекой, оскалив желтые зубы..."
"...на желтоватом его бритом лице..."
"...на желтоватых щеках Пилата..."
"...Пилат накинул капюшон на свою чуть лысеющую голову..."
"...рванул пряжку с ворота плаща, и та упала на песок..."
"...заметил прокуратор, и тонкий, длинный палец с черным камнем перстня поднялся вверх..."
"...неподвижный в кресле человек, бритый, с издерганным желтым лицом, человек в белой мантии с красной подбивкой..."
извини другое не смогла написать.
Похожие вопросы
Предмет: Физика, автор: ignatsurganov17
Предмет: Українська мова, автор: nastiiks
Потрібно зробити переказ тексту. Будь ласка допоможіть!! Дуже треба!!
Текст: Море-це справжня таємниця, воно завжди вабило людей своєю красою, своєю загадковою музикою, своїми широкими просторами.
Довго тривала наша мандрівка до моря, віз декілька разів ламався. Ми не могли дочекатись коли нарешті побачимо море. Дорога незабаром загубилася у піщаному пляжі, який де-не-де поріс гірким полином. Виструнчились грізні гори, почувся ритмічний шум моря. Ось вздрігнулася глухо земля, вдарили важкі хвилі. То не дівчата сумно ридають, а жалібно кричать над зеркальними водами чайки. Чайки справжній барометр для рибалок, бо як високо здіймається білокрила красуня, рибалка чекає негоди. Сядуть птахи на воду, буде на морі погода. Жовто гаряче сонце втомилося від денної спеки. Воно швидко котилося до горизонту. По волі дужчав вітер. За годину буде дощ. Темні хмари клубочаться над обрієм. Вітер брав їх за білі чуби і кидав на скелі. Сяйнула на чорному морі блискавка, загуркотів грім. Важкі краплі падали ще на теплий пісок і він жадібно бив довгождану вологу. Зашумів полин, його листочки задреботіли і тепер він став ще пишнішим. Краса дощу, краса моря, краса природи.