Предмет: Литература, автор: Petrilyak84

Твір на тему: "Що є сенсом життя для тебе". Срочно!

Ответы

Автор ответа: max2341
0
У чому полягає сенс життя
Життя — це нескінченний циклічний процес, ужиття було, є і буде. Але деякі люди асоціюють це слово із словом "існування". З одного боку, це доцільно, а з іншого — ні! Є навіть такий філософський вираз: "Треба жити, а не існувати!" Саме слово "існування" у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. Наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. А "життя" тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне. Ми будемо розглядати сенс людського життя. Хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було страшенно боляче! Я думаю, що з цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко і лаконічно охарактеризувати сенс людського життя. Сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. Наприклад, натхненням до життя можуть бути результати праці у будь-яких сферах діяльності людини: для вчителя — це відмінне засвоєння навчального матеріалу учнями; для лікаря — одужуючі пацієнти, яким він прописав ліки; для кондитера — подяка від споживачів його продукції та, звичайно, премія від керівництва тощо. Але буває й так, що власна праця не приносить задоволення, навіть починає дратувати, стає тягарем на все життя. Людина може працювати все своє життя адвокатом, але захоплюватись живописом і весь час казати собі: "Ось мої картини високо оцінять спеціалісти, я поїду за кордон і назавжди покину свою юридичну діяльність!" Але так буває дуже рідко. Коли мрії не стають реальністю, коли друзі відвертаються від тебе, не підтримують тебе у твоїх спробах кардинально змінити життя, то воно втрачає сенс і навіть може призвести до трагічного кінця.
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: naseyrastochno
Определите к каком стилю речи относится текст. Запишите основную мысль текста

"Была ночь, и начиналась вьюга. Мой слух ловил какие-то странные звуки, точно тихий шёпот или чьи-то вздохи с улицы проходили сквозь стены в мою маленькую комнату, на две трети утопавшую в тени. Это, должно быть, снег, вздымаемый ветром, шуршал о стены дома и стёкла окон. Вот мимо окна пронеслось в воздухе что-то лёгкое и белое, пронеслось и исчезло, повеяв на душу холодом.
Я подошёл к окну и посмотрел на улицу, прислонив голову, разгоряченную работой воображения, к холодной раме. Пустынна была улица. Против моего окна горел фонарик. Огонёк его трепетал, борясь с ветром, дрожащая полоса света широким мечом простиралась в воздухе, а с крыш домов сыпался снег, влетая в эту полосу, а влетев, вспыхивал в ней на миг разноцветными искрами. Мне стало грустно и холодно смотреть на эту игру ветра. Быстро раздевшись, я потушил лампу и лёг спать.
Когда погас огонь и тьма наполнила собою мою комнату, звуки стали как бы слышнее, а окно смотрело прямо на меня большим мутно-белым пятном. Часы торопливо считали секунды, иногда шорох снега заглушал их бесстрастную работу, но потом я снова слышал звук секунд, падавших в вечность. Порой они звучали с такой отчетливой ясностью, словно часы помещались у меня в голове."​
Предмет: Химия, автор: Mandarinka0312