Предмет: Українська мова, автор: Міра040404

твір жарт - це коли весело всім

Ответы

Автор ответа: mirna83
1

Вчені стверджують, що сміх допомагає прожити довше. І, напевно, вони мають рацію! Людина, що сприймає неприємності з гумором, з легкістю витерпить одержувані стреси, швидше подолає виниклі перешкоди, не звертатиме уваги на непотрібні переживання. Сміх над собою, гумор і жарти над близькими та знайомими тільки поліпшить самопочуття.

А смішних моментів у житті кожного цілком достатньо. Завжди смійтеся. Смійтеся вдома, на роботі, у дружному колективі співробітників, чи просто дорогою додому. Але знайте міру. Не потрібно сміятися з людини, якщо немає впевненості в тому, що вона відповість гумором. Іноді це може зіпсувати на невизначений термін ваші стосунки або зіпсувати настрій об’єкту вашого розіграшу. Треба відчувати тонку грань, що відокремлює дотепні та веселі жарти від тих, які для будь-кого будуть грубими і образливими. Жарт — це беззлобно-глузливий вираз до когось чи до чогось. Гумор і жарти покликані дарувати радість, піднімати настрій, сприяти розвитку стосунків між людьми.

Більше підходить гумор серед друзів. Вони найбільш правильно зрозуміють будь-які ваші жарти, навіть якщо вони трохи грубі. Незнайомі люди невідомо як сприймуть ваше бажання посміятися, так що будьте обережні і краще починайте з кумедних історій або пристойних анекдотів.

Сміх і гумор — необхідні атрибути будь-якого суспільства. Якщо не вірите цьому твердженню, то варто лише поглянути на телевізійні передачі. Гумористичні шоу дуже популярні серед глядачів. Немає й газет або журналів без рубрики «Гумор». Інтернет кишить сайтами розважальної тематики, де завжди є порція анекдотів, можна подивитися фото-жарти, відео-жарти або викласти всю свою колекцію приколів. Гумор, завдяки своїй популярності, наблизився до торгівлі. Створюються цілі сітки відділів, які пропонують споживачам дуже багато атрибутів для жартів.

Гумор потрібен людині, він по-справжньому веселить і дарує нам задоволення. Щоб вміти жартувати, потрібно мати частку акторської майстерності. Наприклад, один і той же анекдот, розказаний різними людьми, найчастіше матиме зовсім різний ефект. Ще треба сказати про те, що жарти повинні застосовуватися в потрібний момент, бути осмисленими і, звичайно ж, породжувати адекватну реакцію у тих, над ким ви хочете пожартувати. А головне, що треба завжди пам’ятати, — це те, що гарний жарт — це коли весело усім навколо, а не тільки тобі.


Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: dm5ppmjwdh
Контрольна робота № 5. Творчість Ліни Костенко, Василя Симоненка, Марини Павленко, Любові Пономаренко. Тест
ІІ варіант
1.«Витязь молодої української поезії…» - так сказав про Василя Симоненка
А Павло Тичина Б Олександр Довженко В Олесь Гончар
2.Ліну Костенко виключили зі Спілки письменників України за
А участь у дисидентському русі Б неповагу до влади В написання неправдивих творів
3.Який твір Ліни Костенко названий іменем української піснетворки
А «Маруся Чурай» Б «Марія Приймаченко» В «Катерина Білокур»
4.Символічний образ лебедів у своєму творі використав
А Ліна Костенко Б Григір Тютюнник В Михайло Стельмах
5.Мотив дороги в поезії «Лебеді материнства» означає
А людське життя Б поїздка до певного міста В дорога до рідного дому
6.Передати тривогу матері перед майбутнім дорослим життям сина автору допомагає А звертання Б яскраві, чіткі дієслова В метафори
7. «Очі материнські і білява хата»- це символ А краси рідного дому, затишку Б материнської любові, ніжності В родини, родинного вогнища
8. «Верби і тополі» у творі символізують А Україну, рідний край Б мамині лагідні очі В материнську любов, щастя
9. Головна думка поезії «Ти знаєш, що ти – людина?» А утвердження любові до України, рідного краю Б унікальність, неповторність кожної людини В «І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж не проспи!»
10. Новими Колумбами й Магелланами Василь Симоненко називає
А дослідників усього нового, незвіданого Б геологів-розвідників В нове покоління знаючих, розумних українців
11. Автор закликає сучасників до мандрівок А В океані рідного народу Відкривай духовні острови! Б Мріяти й шукати, доки жити, Шкварити байдужість на вогні! В Кличуть нас у мандри океани
12.На думку Василя Симоненка, відкриття для допитливих ніколи не завершаться, тому що
А Хто сказав, що все уже відкрито? Б жага допитливості й мрійництва не зникне ніколи В Україно, доки жити буду, Доти відкриватиму тебе
13.Установіть відповідність між автором і назвою твору
Автор Назва твору
1.М. Стельмах А «Ти знаєш, що ти – людина?»
2.Г. Тютюнник Б «Перший диктант»
3.Ліна Костенко В «Вогник далеко в степу»
4.Остап Вишня Г «Гуси-лебеді летять…»
5.В.Симоненко Д «Скарб»
Е «Кольорові миші»
14.Героїко-романтична повість - це А твір, у якому наявні описи звитяжних сторінок історії народу, а герої служать високим ідеалам людства: гуманності, свободи та братерства
Б невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну подію з несподіваним фіналом
В твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі та відтворює в художній формі певний період історії
Предмет: Литература, автор: trosh260106
Озаглавьте притчу!!!!!!
Когда-то давно жил на свете маленький Ручеёк. Он спускался с гор в красивую зелёную долину. И вот однажды он добежал до пустыни. Тут он остановился и задумался: "А куда же бежать дальше." Впереди было много нового и неизвестного, поэтому Ручеёк испугался.
Но тут он услышал Голос: "Смелее! Не останавливайся на достигнутом, впереди ещё много интересного!"
Но Ручеёк продолжал стоять. Ему очень хотелось стать большой полноводной рекой, но он боялся изменений и не хотел идти на риск.
Тогда Голос снова заговорил: "Если ты остановишься, то никогда не узнаешь, на что ты на самом деле способен! Просто поверь в себя, и тогда ты в любом окружении сможешь найти правильную дорогу! Беги дальше!"
И Ручеёк решился. Он побежал по пустыне. Ему было очень плохо. Незнакомые места и изнуряющая жара с каждым днём забирали его силы. И через несколько дней он высох...
Но вот испарившиеся маленькие капельки встретились высоко в небе. Они объединились в одно большое облако и поплыли дальше над пустыней.
Долго плыло облако над пустыней, пока не добралось до моря. И вот Ручеёк пролился в море многочисленными маленькими капельками дождя. Теперь он слился с огромным морем. Мягко качаясь на волнах, он улыбался себе. Раньше, когда он жил в долине, он не мог даже мечтать о таком. Ручеёк подумал: "Я несколько раз изменил форму и только сейчас мне кажется, что я наконец-то стал самим собой!".