Предмет: Другие предметы, автор: negatiff95

синквейн на тему Иисус Христос

Ответы

Автор ответа: Lalisa24

1)Иисус Христос
2) выносливый, избранный
3) проповедует, не сдаётся, достигает цели
4)Отче, прости им,ибо не знают, что делают!
5)Основоложник христианства

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Українська література, автор: kil7771

Опиши портрет Яви(Павлуші). Наголоси у відповіді, що насамперед підкреслено в портреті та як портрет характерезує героя.
СРОЧНО ПЖ

1 год назад

Предмет: Литература, автор: kravetsvolodymirivna

есе-чи можна стверджувати що історія України є унікальною.
Срочно! Треба зробити до 20:00

1 год назад

Предмет: Психология, автор: 2cgnd8pcmw

Виконайте психоаналітичний аналіз (п.5 лекції) автора запропонованого тексту.

На цій волі (не на розумі), на догмі, аксіомі (не на доведеній правді), на самостійнім, не на деривативнім постуляті, на бездоказовім пориві, мусить бути збудована наша національна ідея, коли ми хочемо утриматися на поверхні жорстокого життя. Бо воля нації до життя як “пожадання неясно відчутого другого ладу речей” (Фіхте) є підставою всякого, опертого на ній, свідомого стремління, всякої ідеї. Бо розум (Vernunft), ідея, лише тоді стає порушаючою силою, коли сама “діє як афект “ (Йодль). “Воля влади” (Ніцше), “життєвий елян” (Берґсона), “жадоба перемоги” (Джека Лондона), чин для чину, “без мети”, щоб “гнатися в безвість” (Лесі Українки) “фантазія” (Шевченка), якій він жертвував видимий світ, звеличання “залізної сили ентузіязму”, елементу “нерозсудного” (Гоголя), “правда сильного” і “право сили” (Куліша), – ось як характеризували цю волю чужі і наші провідники. Яка ж суть крилася за тими висловами, так різними, а так однаковими? Чи це є той іраціональний чинник історії, на якім, в противагу до науки провансальства, повинен спиратися всякий здоровий націоналізм? Чи це є та “воля”, той “патос”, за яким тужили найкращі, хоч і осамітнені, одиниці серед українства? Дефініція тут нічого не поможе. Ця іраціональна здібність людської душі і не вміщається в мову понять, її треба вміти вичути. Як слушно каже Шопенгавер, – “волю так само тяжко схопити поняттям (begrifflich), як і останній зміст слів Бог, сила, просторонь”. Це є щось, що “переживається, відчувається, але не пізнається”. Головною її прикметою є те, що вона є ціль у собі, рух, що не залежить від об’єкту, але шукає його собі. “Новонароджена дитина (читаємо в того самого філософа) бурливо рухається, казиться і кричить: вона страшенно хоче, хоч ще й не знає, чого вона хоче”. Новонароджене кричить... Це власне був той крик волі, іраціональної, безмотивної, той перший крик новонародженого, який для римського права був конечною передумовою заіснування особи. Дальше, Шопенгавер зве цю волю, як щось, що, всупереч до інтелекту, “не втомлюється, не старіється”. Воля є для нього “das An sich der Natur”, первісна сила, qualitas occulta. Це вічне стремління, вічний невсипущий гін, що лише хвилево задовольняється, щоби знов стреміти наперед. Це стремління абстрактне, іраціональне, щастя в собі. В нім людське щастя, і лише в нім, в цім переході від бажання до його задоволення, а від нього до нового бажання.

Як можна швидшедам 100 балів

1 год назад

Предмет: Русский язык, автор: pimenovvlad97

Заботой Петрович можно осчастливить человека. Предложение осложнено, расставьте знаки препинания.

7 лет назад

Предмет: Биология, автор: orunbekzat27

Какого органа нет у хищных птиц

7 лет назад