Предмет: Русский язык, автор: IraGor10

Какой падеж у выделенных слов?

Белка прыгала с ветки на ветку и упала прямо на сонного волка. Волк вскочил и хотел ЕЁ съесть. Белка стала просить:
- Пусти меня.
Волк сказал:
- Хорошо, я пущу тебя, только ты скажи мне, отчего вы, белки, так веселы. Мне всегда скучно, а НА ВАС смотришь, вы там вверху всё прыгаете и прыгаете.

Ответы

Автор ответа: arinka103
6
Ее - винительный падеж
На нас - винительный

IraGor10: Спасибо!
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: kostafomin096
Прочитайте текст , що поданий нижче і доведіть, що він написаний у науковому стилі.
Усна народнопоетична творчість тривалий час була одним із засобів узагальнення життєвого досвіду українців, втіленням народної мудрості, світогляду та ідеалів. О. Потебня у дослідженні «Із записок з історії руської словесності» заперечував процес занепаду фольклорної традиції. Науковець обґрунтовував думку, що народнопоетичні образи були і залишаються незмінним джерелом естетичних вражень, нового естетичного осмислення дійсності [72, с. 57 ]. Усна народнопоетична творчість була і продовжує бути для літератури не тільки зразком художньої майстерності, але й одним із основних джерел тем, мотивів, образів. Зближення уснопоетичної колективної творчості з індивідуальною авторською проходило у два способи: 1) пряме запозичення, використання фольклору як ідейної основи та стилізація під народні зразки; 2) переосмислення фольклорних елементів, їх трансформація [68, c. 74].
Таким чином, міфологізм та фольклоризм стали характерними явищами вітчизняної літератури на межі ХІХ-XX століть не лише як художній прийом, а й як світосприйняття. Як спосіб поетичної реалізації міфу та фольклору у творах оригінальної літератури вони яскраво виявилися в драматургії, поезії, романі; в останньому найбільш виразно проявилася специфіка новітнього міфологізму, оскільки в XIX ст. роман, на відміну від драматичних та ліричних творів, дуже рідко ставав полем міфологізування. Феномен міфологізму та фольклоризму, безсумнівно, досяг свого апогею у добу неоромантизму, завдяки чому привернув до себе увагу науковців.