Предмет: Русский язык, автор: arinapot2006

1. Сосчитайте по скольку слогов содержится в каждой строке стихотворения. Какую заканомерность вы обнаружили?


Кот поёт, глаза прищуря,
Мальчик дремлет на ковре,
На дворе играет буря,
Ветер свищет на дворе.

" Полно тут тебе валяться,
Спрячь игрушки да вставай!
Подойти ко мне прощаться,
Да и спать себе ступай".

Мальчик встал. А кот глазами
Поводил и всё поёт;
В окна снег валит клоками,
Буря свищет у ворот.

2. Запишите 1-ю строфу. Выделите разными цветами ударные и безударные слоги.
Срочно!! Завтра сдавать!!!


Ответы

Автор ответа: макс2469
3
семь слогов помойму точно незнаю
Похожие вопросы
Предмет: Информатика, автор: pupil4586
Пожалуйта очень срочно !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! даю 50 балов
1 У мові Python обробник події для вікна створюють як окрему підпрограму та пов’язують її з вікном, використовуючи метод ________.

input

title

bind

print

Питання №2 ?
2 бали
Як називається підпрограма, результатом виконання якої є створення компонента (вікна, кнопки та ін.) або змінення значень властивостей існуючого, виведення певного тексту, створення зображення тощо

процедура

подія

метод

функція

Питання №3 ?
2 бали
Як називається підпрограма, результатом виконання якої є одне або кілька значень: числа, рядки тексту та ін.

метод

подія

функція

процедура

Питання №4 ?
2 бали
Вкажіть на команду зміни кольору фону вікна.

root.geometry("250x150")

root["bg"] = "green"

root = Tk()

root.bg = "green"

Питання №5 ?
2 бали
Вкажіть на команду зміни розмірів вікна

root = Tk()

root.bg = "green"

root["bg"] = "green"
root.geometry('800x400+200+100')

Питання №6 ?
2 бали
Вкажіть на команду зміни заголовку вікна.

root["bg"] = "green"

root.title('Змінення значень властивостей вікна')

root = Tk()

root.geometry('600x400+200+200')
Предмет: Українська мова, автор: valorkopolina7
499. І. Прочитайте уривок, випишіть з нього прислівники. В бору снігу мало. То там то сям проглядає крізь порошу трава з при- мерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й за- тишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття... Аж он під старою сосною латка шишок рябів. Ба! Ще одна впала. Ось де він, дроворуб! Олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на косогір. Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльос- нув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку. Олесь хотів дістати її і покуштувать, та передумав - і притулився вухом до стов- бура. Його ледве помітно розгойдувало, під корою щось жалібно скрипіло, а внизу під підошвами в Олеся ворушилось коріння…. (Григір Тютюнник).​