Предмет: Українська мова, автор: Аноним

Вітер – мінливий. Буває теплим і холодним, свіжим та порошним. То він сильний і безжальний, то лагідний та добрий. Він все змінює, переносить з місця на місце. Вітер ніколи не зупиняється. Він великий мандрівник. Завжди подорожує далекими далями. Він знає всі дороги,але навіть вони йому не потрібні. Він міг би розкрити всі загадки та секрети, передати найдивніші аромати. Але вітер до нас байдужий, тому назавжди збереже свої таємниці.

Ответы

Автор ответа: zabawka

Твір в художньму стилі

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Другие предметы, автор: abduvohidabdullaev94

сочинение о семейных расходах
Срочно помогите пожалуйста срочно 40 баллов

2 года назад

Предмет: Қазақ тiлi, автор: Solncetalgat

5-тапсырма. Мәтін мазмұнына сәйкес келетiн бiр суретті тандап, астына мәтiн туралы бір сейлемді өз ойынызбен жазыныз (2 минут) par

2 года назад

Предмет: Українська література, автор: Мартенчик

Помогите пожалуйста дою 50 балов и коронку нужно по плану пересказать
Скласти план тексту
СТРАЧЕНИЙ СОБОР
Ніщо так вичерпно не розкриває душу народу, як його мистецтво. Саме
козацькому бароко судилося найповніше відтворити притаманний
українському національному характеру потяг до краси, святковості,
поетичності. Саме козацьке бароко несе в собі відбиток трудолюбства й
життєрадісності українців. Водночас козацьке бароко – світло-печальне й
задумливе, як українська душа…
Неподалік від Києво-Печерської лаври знаходився стародавній
Миколаївський монастир. Виник він навколо дерев’яної церковки Святого
Миколи, збудованої княгинею Ольгою на місці убивства київського князя
Аскольда, християнське ім’я якого було Микола.
Наприкінці XVII століття на кошти гетьмана Івана Мазепи при
Миколаївському монастирі збудували великий кам’яний собор. Спорудив
його у стилі українського бароко талановитий зодчий Йосип Старцев.
Цей високий білий храм увінчував один купол. Над західним фасадом
собору здіймалися дві стрункі вежі. Стіни було оздоблено прегарними
колонами з пишними капітелями. Фронтон над головним входом прикрашали
ліпні візерунки.
Інтер’єр Миколаївського собору справляв незабутнє враження.
Іконостас нагадував дорогоцінне золоте мереживо. У примхливо
закучерявлених коштовних рамах сяяли ікони.
Між собою кияни називали Миколаївський собор Великим Миколою.
З 1831 року Великий Микола став Миколаївський Воєнним собором.
Тут служили панахиди за загиблими воїнами. Невтішні матері, вдови й
сестри приходили до храму поставити свічу за упокій душі близької людини.
Саме цей собор став ворогом тих, хто насаджував в Україні
тоталітарний режим. Саме в цю чудову споруду прицільно стріляли з гармат
червоні війська Муравйова. Стріляли усвідомлено, як у символ української
самобутності, в уособлення національної незалежності України.
Тоді собор не вдалося стратити. Побитий і розшарпаний, стояв
Великий Микола на дніпрових схилах, викликаючи лють у тих, для кого
нестерпна була сама думка про українську державність.
Смертельна небезпека нависла над Великим Миколою 1934 року, коли
уряд приступив до здійснення плану перенесення столиці з Харкова до
Києва. Взялися за перебудову міста. В списку присуджених до страти були
десятки унікальних пам’яток. Передусім намагалися знищити зразки
українського бароко. У них вбачали втілення українських національних
почуттів.
Пам’ятки висаджувалися в повітря. Убиваючи храми, намагалися
знищити храм народної душі, знищити самобутність і неповторність народу.

2 года назад

Предмет: Информатика, автор: eldo270320

инфармационный обьем равен 5 кбайт занимет 4 страницы по 32 строке в каждой записано по 40 символов

8 лет назад

Предмет: Английский язык, автор: eva31752

Помогите с английским

8 лет назад