Предмет: Русский язык, автор: egn96637

Подчеркните грамматические основы в сложных предложениях. Горит восток зарею новой. Уж на равнине, по холмам Грохочут пушки. Дым багровый Кругами всходит к небесам Навстречу утренним лучам. Полки ряды свои сомкнули. В кустах рассыпались стрелки. Катятся ядра, свищут пули; Нависли хладные штыки.

Ответы

Автор ответа: Sabi0908
12
Горит восток.
Грохочут пушки.
Дым всходит.
Полки сомкнули.
Рассыпались стрелки.
Катятся Ядра.
свищут пули.
нависли штыки.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: shapanjelika
Прочитай текст ще раз, склади та напиши складний план тексту і напиши докладний переказ тексту, введи в нього художній опис кози та допиши, як, на твою думку, закінчилася історія з визволенням кози.


Іноді вона не жувала, а лежала, підібравши ноги, і, вгледівши кривдників, одверталася чи навіть заплющувала очі й удавала, що спить. Тоді навіть найвправнішим передражнювачем не вдалося витягнути з неї ні звуку. Хлопці, розсердившися на таку неувагу, кричали: «Манька! Манька!». І показували язики. Почувши своє ім'я, тварина трохи здригалась і швидко обдивлялася весь гурт, а далі знов заплющувала очі й усі подальші спроби викликати її зацікавленість зневажала. Увечері, у постелі, я уявляв козу саму обіч дороги в місячному сяйві і в цілковитій тиші. Я розумів, що в неї десь має бути хазяїн, який забирає її на ніч додому, – та все одно серце мені щеміло. І ось одного такого вечора я вирішив визволити козу з рабства. Коли до мене зайшли друзі, щоб разом іти на річку, план визволення кози був уже готовий. Пройшовши з усіма півдороги, я сказав, що забув удома надувний рятівний круг, без якого мені купатися не дозволялося. При свідках я одв'язувати козу не хотів, боячись, що цей мій душевний порух викличе кепкування товаришів. Я побіг додому, вхопив свій рятівний круг і пішов назад, наперед тішачись і вимальовуючи в уяві вдячні погляди приреченої на постійне кружляння навколо свого кілочка безсловесної тварини. Вона і уявити не могла, яка приємна несподіванка на неї чекає. Коза не змінила своєї набутої життєвим досвідом поведінки і тоді, коли я підійшов упритул. Тепер я розумію: вона була набагато хитріша за мене й не така вже зобиджена долею, як уявлялося мені – довірливому й наївному. Підтримуючи однією рукою круг, щоб він не зсунувся, я другою спробував розв'язати вузол на кілку – до кози наближатися я побоювався. Потім здогадався, що вирвати його із землі буде значно простіше. Козу зацікавили мої дії, і вона спідлоба позирала на мене.​