Предмет: Русский язык, автор: maria0010

Морфологический разбор слова :вёсла ....

Ответы

Автор ответа: mariajewel
0
что? вёсла
н.ф.-весло
Я так думаю

maria0010: А где постоянные ,непостоянные признаки ,род,число,падеж.?????
Автор ответа: dima898
0
Часть речи
Часть речи слова весла — имя существительное.
Морфологические признаки
Начальная форма: весло (именительный падеж единственного числа);
Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, средний род, 2-е склонение;
Непостоянные признаки: родительный падеж, единственное число.
Синтаксическая роль
Может быть различным членом предложения, смотрите по контексту.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: pauknazariy
Предмет: Литература, автор: lizzyyyyy
Поясніть та опишіть що відбувається в цій частині твору М. Гоголя «Шинель»

·Якась неприродна сила відштовхнула його від товаришів, з якими він познайомився, вважаючи їх за пристойних світських людей. І довго потім, серед найвеселіших хвилин, уявлявся йому низенький чиновник з лисинкою на лобі, з своїми вражаючими словами: "Облиште мене, навіщо ви мене кривдите?" — і в цих вражаючих словах бриніли інші слова: "Я брат твій". І закривався рукою бідолашний молодий чоловік, і багато разів здригався він потім на віку своїм, бачачи, як багато в людині нелюдськості, як багато приховано лютої грубості у витонченій, освіченій світськості, і, Боже! навіть у тій людині, яку світ визнає за благородну й чесну. Навряд чи де можна було знайти людину, що так жила б у своїй посаді. Мало сказати: він служив ревно, ні, він служив з любов'ю. Так, у цьому переписуванні йому ввижався якийсь свій розмаїтий і приємний світ. Насолода відбивалась на обличчі його: деякі літери у нього були фаворити, до яких коли він добирався, то був сам не свій: і підсміювався, і підморгував, і допомагав губами, так що в обличчі його, здавалося, можна було прочитати кожну літеру, яку виводило перо його. Коли б відповідно до його старанності давали йому нагороди, він би, на диво собі, може, навіть потрапив би у статські радники; але вислужив він, як висловлювалися дотепники, його товариші, пряжку в петлицю та нажив геморой у сідницю. А втім, не можна сказати, щоб не було до нього ніякої уваги. Один директор, будучи доброю людиною і бажаючи нагородити його за довголітню службу, наказав дати йому що-небудь значніше, ніж звичайне переписування; а саме, з закінченої вже справи звелено було йому скласти якогось листа до другої урядової установи; робота полягала тільки в тому, щоб перемінити заголовний титул та замінити подекуди дієслова першої особи на третю. Це завдало йому стільки роботи, що він упрів зовсім, тер лоба і, нарешті, сказав: "Ні, краще дайте я перепишу що-небудь". Відтоді й залишено його назавжди переписувати. Поза цим переписуванням, здавалося, для нього нічого не існувало.
Предмет: Физика, автор: bkumpan13