Предмет: Английский язык, автор: SoFiA5454555


1. Раскройте скобки в Present Perfect Tense. Запишите предложения ПОЛНОСТЬЮ. While I ____ (to copy) the exercise, my friends ____ (to describe) a picture.
2. When we came in, the children ____ (to clean) their desks.
3. We met her at the bus stop. She _____ (to wait) for the bus.
4. Some of the children ____ (to ski) while other children ____ (to skate).
5. Everybody ____ (to have) a lot of fun.
6. When we came the family ___ (to get) everything ready for Christmas.
7. Bob and Helen _____ (to decorate) the Christmas tree.
8. The girls _____ (to feed) the birds in the garden while the boys ____ (to make) a bird-house.

Ответы

Автор ответа: ananyanmasha
0
1) While I was copying the exercise, my friends have described a picture.
2) 
When we came in, the children have cleaned their desks.
3) 
We met her at the bus stop. She has been waiting for the bus.
4) 
 Some of the children have skied while other children were skating.
5) Everybody has had a lot of fun.
6) 
When we came the family have got everything ready for Christmas. 
7) 
Bob and Helen decorated the Christmas tree.
8) 
 The girls have fed the birds in the garden while the boys were making a bird-house.

ananyanmasha: 4 и 8 не точно
SoFiA5454555: не все правильно
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Кратки пересказ срочно!




Весна, власне, ще тільки накреслювалась, але стояла вже на порядкові дня. Сніг ще не танув, але посірів, збувся блиску, і І щуплий у купах, уздовж вулиць викладених, а на брукові збігся від невпинної їзди в темну, руду масу, осів, випнувся й позападав поправними вибоїнами під ритмічними ударами копит. На пішоходах він обертався ясними днями в ріденький холодець, застигаючи прикрими грудками в холодні ночі. Скрізь по дахах його скидали вниз величезними кулями, що глухо падали долі, , як бездушне тіло. На рогах дівчата в кожушанках продавали перші

підсніжники з навколишніх горбів, де вже оголилась земля.
П’ять копійок пучок,’ п’ять копійок!

Траплялись сонячні ранки, ранки теплих вітрів, що несли з далеких полів дух вогкого грунту й торішнього зілля, млосну запашність житньої прорості й набряклого яблуневого цвіту. Траплялись тихі, замріяні дні, коли в крові, відгукуючись на шумування природи, прокидається проста, потужна радість лсиття, коли душу опановує той безтямний порив, що вів предків до вівтарів весняного бога. Такими днями Степан любив гуляти й дивитись.

Узявши під пахви важкий портфель, блукав перед обідом по вулицях без видимої мети,

уникаючи привітань, потребуючи побути самому серед чужих після одноманітних зустрічей на посаді та громадській роботі. Якийсь час він сам гаразд не розумів цього раптового потягу на вулицю й того чуття вигоди, задоволення, що обнімало його серед гомону й сміху весняної юрби. Думав, що гуляє, як гуляють усі сонячного дня, для спочинку й провітрення.