Предмет: История, автор: lapin010805

Уявіть що ви побували в давньому римі і відвідали колізей та великий цирк. що ви там побачили ? кого побачили?

Ответы

Автор ответа: вячеслав2234
0

Нас  запросили до вілли (будинку заможних городян) бути гостем на бенкеті знатного римлянина. Можна взяти із собою свою «тінь» - так римляни називали друга чи супутника гостя. За дверима будинку раби візьмуть ручну поклажу, тут же гості мають залишити взуття. Тепер, через невеличкий затишний двір гості ідуть до атріуму(зали-вітальні) з мармуровою підлогою, посередині якої під прямокутним отвором у стелі є басейн із прозорою водою. Перед бенкетом раби допомагають гостям перевдягнутись у святкове вбрання і супроводжують до їдальні. Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на особливих ложах. Разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Протягом усього вечора грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей. На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок запивали вином або водою. Другий сніданок складався з хліба та їжі, що залишилася від вчорашнього обіду. Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця. Головна зміна блюд складалася з семи страв, у тому числі риби, м’яса, домашньої птиці. Замість того, щоб прибирати зі столу, раби зазвичай виносили повністю весь стіл, а натомість приносили новий, на якому гостям пропонувалися фрукти, горіхи, медове печиво. Страви запивали великою кількістю вина.Коли ми прибули до колізею то я побачив там велику арену на якій проводилися бої а такох випускали різних тварин

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: NastyaKoshkina0
Помогите пожалуйста!
Прочитайте отрывки из исторических источников и ответьте на вопросы:

Всего же более убогих не забывайте, но, насколько можете по силам, кормите и подавайте сироте и вдовицу оправдывайте сами, а не давайте сильным губить человека. Ни правого, ни виноватого не убивайте и не повелевайте убить его; если и будет повинен смерти, то не губите никакой христианской души… В дому своем не ленитесь, но за всем наблюдайте; не полагайтесь на тиуна или отрока, чтобы не посмеялись приходящие к вам… На войну выйдя, не ленитесь, не полагайтесь на воевод; ни питью, ни еде не предавайтесь, ни спанью; сторожей сами снаряживайте, и ночью, расставив стражу со всех сторон, около воинов ложитесь, а вставайте рано; оружия не снимайте с себя второпях, не оглядевшись по лености, внезапно ведь человек погибает… Куда бы вы ни держали путь по своим землям, не давайте отрокам причинять вред ни своим, ни чужим, ни селам, ни посевам, чтобы не стали проклинать вас…

1. В каком жанре написан Владимиром Мономахом этот документ?

2. Кто такие тиуны и отроки?

3. Каким должен быть князь с точки зрения Мономаха?