Предмет: Окружающий мир, автор: romacubb

Помогите! Для какой природной зоны характерен чернозем, а для какой — глина и песок?? Заранее спасибо

Ответы

Автор ответа: july89
3
Степь - чернозём
Песок - пустыня

romacubb: Спасибо.
Автор ответа: Dioror
2
Чорнозем – особливий тип грунтів, що формуються на лісових суглинках або лісах під впливом помірно-континентального клімату з періодичною зміною позитивних і негативних температур і рівня зволоження за участю живих мікроорганізмів і безхребетних. Як видно з визначення, чорнозем неможливо зробити в штучних умовах або отримати шляхом внесення різних видів добрива.

Основна характеристика грунтуОсновна характеристика грунту – процентний вміст гумусу. Чорнозем відрізняється рекордно високим вмістом гумусу (органічні речовини, утворені в процесі складних біохімічних реакцій і представляють собою найбільш доступну форму для живлення рослин). У чорноземах наших предків його рівень становив 15 і більше%, але на сьогоднішній день прийнято вважати за максимум 14%. Справа в тому, що гумус при інтенсивному землеробстві не встигає відновлюватися і грунту виснажуються.

Не варто думати, що чорнозем – це просто родючий грунт. Насправді його поняття набагато ширше. Його не можна порівнювати з такими органічними добривами як гній або перегній, так як концентрація в них поживних речовин настільки висока, що надмірне їх внесення може негативно позначитися на рості рослин. У чорноземі всі речовини збалансовані і знаходяться в легкодоступній формі.

Наступна характерна риса чорнозему – високий вміст кальцію, потреба в якому у культурних рослин найвища у всіх стадіях росту.

Для чорнозему характерна нейтральна або близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину, що робить його універсальним для вирощування сільськогосподарських культур.

Чорнозем має зернисто-грудкувату структуру, яка стійка до вимивання, утворення кірок, вивітрювання і ущільнення. Завдяки такій структурі забезпечується оптимальний водно-повітряний обмін з атмосферою і створюються сприятливі умови для росту коренів. Однак на думку фахівців чорнозем недостатньо пухкий і вимагає додавання піску або торфу.
Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: Аноним
Предмет: Математика, автор: ulanakerginskaa
Предмет: Қазақ тiлi, автор: nadezdamironenko33
СОСТАВЬТЕ ПЛАН ПО ТЕКСТУ

Есте жоқ ерте заманда бидай өз бетімен еседi екен. Бiр жылы куаншылык болады. Тіршілік үшін жанталаскан есiмдiк атаулы Ак бидайды жан-жағынан каумалап, астындағы суды тартып алады. Кейбiр бойшаң буталар куннiн кезiне касақана тұрып алып, жарык түсiрмейді. Сейтiп, Ак бидайдың жағдайы куннен-кунге нашарлай бередi.
Акырында елер халге жетеді. Содан соң олай-бұлай еткен әртүрлi андардан жәрдем сұрайды. Үстінен әрлі-берлі қалыктап ушып жаткан улкенді-кішiлi құстарға жалбарынады.
Бiрақ оның етiнiшiне, мұң-зарына ешкiм кулак аспайды. Ендi елдім ғой деген сәтте, Ак бидайға садак асынған, колында найзасы бар, аң аулап журген Адам тап болады. Бидай байғұс кезiнiң жасын тегiп тұрып, Адамға мұңын шағады. Адам ойланып тұрып, акырында оның өтінішін қабыл алады. Садағын жерге қойып, найзасын бұтаға суйей салады да бiлегiн сыбанып жiберiп, іске кiрiседi. Ақ бидайдың айналасындағы шептiң бәрiн колымен отап, тып-типыл кылады.
Олардың бидайға ауыз салып жаткан тамырларын найзасының ұшымен копарып тастайды. Булакка барып такиясына толтырып су əкеледi. Әлсіреп калган Ак бидай мелдiр суға
канып, бой түзеп, кұлпырып сала береді. Адам да жиі-жиi келiп, бидайға камкор болып жүредi. Каскей шеп, тiкендердi оның касына жуытпай, мезгіл-мезгiл суарып тұрады. Кузге салым бидай пiседi. Баданадай дәндерiнiң бiр түйiрiн де шашау шығармастан, Адамға тарту етеді. Адам сыйға алған дәнiн бiр кыс сактайды.
Көктем шыкканда ол уйшiгiнiң жанындағы тауiрлеу жердi копсытып, соған әлгi дәндi себедi. Жаз бойы арам шебiн жулып, мезгiлiмен суарып, баптап тұрады. Акырында еңбегi зая кетпей, кузде Адам бiр дорба бидай алады. Келер жылы бiр кап, содан соң он кап, одан соң мын кап, сейтiп, адамзат бидайды әлденеше миллион кап етiп алатын болды. Адам мен Ак бидайдың айырылмас достығы ерте заманда осылай басталған екен.​