Предмет: Русский язык, автор: 777443

Что такое сказуемое подлежащее

клубничка008: сказуемое глагол, подлежащее существительное.

Ответы

Автор ответа: моржичка

Сказуемое глагол ,подлежащее существителлное

моржичка: Сказуемое-часть речи отвечающая на вопросы что делает,что сделает ,что будет делать и и.д

моржичка: Подлежащее-часть речи отвечающая на вопросы кто ,что.

Автор ответа: ababakirova02

Сказуемое- это глагол, отвечает на вопросы что делать? Что сделать? Подчёркивается двумя линиями
Подлежащее- это существительное, отвечает на вопросы кто? Что? Подчеркивается одной линией

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Химия, автор: tykjom

Как из гидроксида получить чистое вещество например: из Ca(OH)2 получить Ca

1 год назад

Предмет: Математика, автор: vlad73474

1) 2,4*≈2,5;
2) 9,35*≈9,35;
3) 14,67*≈14,68;
4) 28,73*≈28,73;
5) 44,98*≈44,98;
6) 53,435*≈53,436
жду ответа

1 год назад

Предмет: Українська мова, автор: nicevicheliza

ДОПОМОЖІТЬ НАПИСАТИ ПЕРЕКАЗ
Краса Карпат завжди вражала Аліну. їй здавалося, що тільки тут вона може дихати на повну силу. Це так, ніби у твоїх легенях відкриваються до пір незвідані шлюзи і туди щедро, разом з ароматом сосен, вливаються ці гори — сильні й величні, красиві й неповторні. І ти відчуваєш, що ти тут не лише гість чи не просто гість... Ти — частина того, що люди називають природою, і гори вже давно жили в тобі, снили, марили тобою чи ти ними. Ти можеш тільки прийняти їх щедрі обійми, навчитися жити в них. Вранці Аліна прокинулась із відчуттям, наче хтось шарпає намет і хоче його перевернути. А ще вона тремтіла від холоду. Напевно, надворі похолодніло. Доведеться вилізти з намету й спробувати зігрітися бігом. Світанок ніжно і трепетно торкає голівки гір своєю молочною барвою, а навздогін йому підкрадається розкуйовджене вітром бузково-рожеві. Аліна стоїть із розкритим від подиву ротом. Слабкі, несміливі дотики сонця пестять землю, ніби дбайлива матуся, — обережно, щоб не сполохати рідну дитинку після солодкого сну. Красиво, як тут красиво. Ось куди треба частіше приїжджати на етюди, і вона раптом згадує, що в неї із собою папір й олівці. Можна зробити замальовки. Аліна забуває, що ще кілька хвилин тому їй було холодно. Вона дивиться в очі сонцю і не мусить для цього задирати голову. Вона зазирає йому в очі, навіть трішки згори, а воно, борсаючись на сході з приклеєним за небокрай останнім промінчиком, вперто прагне відштовхнутися від землі, щоб покотитись блакитним полем.

1 год назад