чому я люблю новий рік
Ответы
Адже - одне із найулюбленіших народом свят. А якою ж Адже без веселих розіграшів і поздоровлень! Напередодні свята і дорослі, і із нетерпінням чекають, коли вдома з'явиться блискучу красуня ялинка, а під нею - мішок з подарунками Діда Мороза. Ці новорічні традиції складалися протягом останніх десятків століть. Відомо, що у за язичницьких часів Адже святкували дуже охоче. Із різними обрядами, урочистими приношеннями і забавами. Наприклад, римляни їй всю ніч бенкетували, танцювали і бігали вулицями в масках Вони поздоровляли одне одного зі святом, дарували подарунки. Патриції навіть відпускали за грати своїх рабів. Як була з святкуванням нового року у Київської Русі, досі достеменно невідомо, але, що зимовий свято існував що тоді, - достеменно відомо. Щоправда, його поділено на два періоду: святі вечора навчався і страшні вечора.
Вечори до першого січня вважалися святими, після першого січня - страшними. Наші предки вірили, у перші дні року "погань" набуває особливої сили, творить безчинства, завдає всім шкода. Щоб чи хоч якось відмежуватися від злих сил, над дверима і вікнами ставили знак як хреста. Тому Адже викликав й не так радість, скільки душевний трепет. "Свята усє страшні", - говорили селяни. У отакі вечори боялися навіть не у гості до сусідів піти - ніс з хати вистромити.
Потім наших предків набридло, певне, відзначати Адже взимку. Вони почали справляти його 1 березня. Щоправда, багато ремствували й намагалися паралельно з весняним Новим роком відзначати і продовжувати зимовий - у грудні (що більше свят, тим життя веселіше!). Але березневий Адже протримався недовго. Незабаром почало року перенесли на 1 вересня. За однією з версій, це пов'язано з рішенням православній церкві. Адже вересень - дуже важливий місяць для віруючих, наповнений багатьма достопамятными подіями. От і вирішили духівники, що кращого пори року у тому, щоб відзначати Новий рік знайти.
Лише із 18-ї століття Адже перевели на 1 січня. Петро Перший своїми указами велів запровадити літочислення від Різдва, а рік із 1 січня. Він велів Адже відзначати урочистим молебнем, дзвоном, гуркотом пострілів і феєрверками. Особливо застерігалося, що мають одне одного поздоровляти зі святом, дарувати подарунки -на той час про це не думав- і взагалі зустрічати Адже особливими почестями. А царями хіба сперечаються? Тобто тут і стали напередодні року прикрашати вдома зеленими гілками. І, ясна річ, почали обмінюватися подарунками. До речі, коли Петро Перший зазначав відносини із своїми придворними Адже, і про простий народ не забував - виставляв перед палацом різні страви і чани з пивом і вином. Ото було веселощі!