Question

***ПОТРІБНО НАПИСАТИ ПРОДОВЖЕННЯ ДО ЦЬОГО ТВОРУ*** ЧАРІВНЕ МІСЦЕ Безлюдний берег здавався таким, як і колись в дитинстві, як часом бачив він у снах, в кучерявих верболозах, що подеку­ди припадали до води, купаючи в Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівались піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута. Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочи­ще в межиріччі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж навесні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, в якому купалися дере­ва, неначе зелені вітрила шаланд.Усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки увіходили в свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ. Тихе чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерцями й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль і розливав довкіл ніжні пахощі. І докоряв собі Береговець, що малював іноді казна-що, вига­дував неіснуюче. Або ще й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час... І, може, від того не знав радоста й щастя творчості. БУДУ ДУЖЕ ВДЯЧНА!!! 2-4 АБЗАЦІВ БУДЕ ДОСТАТНЬО... НАПЕРЕД ДЯКУЮ!!!

Answer 1

Це місце завжди було чарівним для мене. Навіть, побачивши десь неочікувано лише назву Псел, мої думки ринули в дитинство. Відразу згадувалось, як я босим бігав по берегу річки.
І, ось, сьогодні, я стою і спостерігаю за тим, що відбувається тут. Нічого не змінилося за стільки років. Міста розвиваються, шумлять, а тут все так, як і колись. Спокійні люди прогулюються вулицями, нікуди не поспішаючи. Старенькі діди і далі випасають худобу і спостерігають за тою могутньою рікою.
Весняна повінь вже минула і на берегах річки з'являється перша травичка. Але тварини не дають їй вирости - відразу вискубують її. для мене, це найчарівніше місце в світі і хочу завжди сюди повертатися!