Предмет: Информатика, автор: 12annakow

Експидиція починає підйом на гру з висоти 3000 м з початковою швидкістю 200м/год. Через кожні 100 м швидкість підйому зменшується на 10% від швидкості за попередні 100м. Розробіть програму, яка визначає: за скільки часу експедиція досягне висоти 4200 м.
Пояснення. Змінна t - поточне значення часу підйому експкдиції, V - поточна швидкість експедиції, h - поточна висота знаходження експедиції

Ответы

Автор ответа: petyaGavrikov
0
var h,v,t,t1:real; i:integer;
begin
v:=200/60; // м/мин
t:=0;
h:=3000;writeln('  h   t');
for i:=1 to (4200-3000) div 100 do
 begin
 t1:=100/v;
 t:=t+t1;
 h:=h+100;
 writeln(h:4:0,' ',t:5:1);
 v:=v*0.9;
 end;
writeln(t:5:1,' мин');
end.

Результат:
   h    t
3100 30.0
3200 63.3
3300 100.4
3400 141.5
3500 187.2
3600 238.1
3700 294.5
3800 357.2
3900 426.9
4000 504.4
4100 590.4
4200 686.0
686.0 мин
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Ania1602
ПОМОГИТЕ ПЖ 80 БАЛЛОВ!!!
Питання №1 ?

Не є загальновживаним слово

енциклопедія

гвинтівка

комп’ютер

пальпація

Питання №2?

Прикладом публіцистичного стилю є уривок

Почесне місце в боротьбі українського народу проти турецько-татарських загарбників посідає українське козацтво. З часу свого виникнення Запорозька Січ стає опорним пунктом, військовою базою для виступів проти турецько-татарської агресії.

— Читав на дошці оголошення?

— Про танцювальний колектив? Ну, читав...

— Може, запишемось?

— Танцюристом? Хлопцеві? А балериною не дражнитимуть?

Ученими доведено: під час згорання однієї тонни рослинних залишків у повітря потрапляє близько дев’яти кілограмів мікрочасток диму. До їхнього складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук.

Хто такі козаки? Звідки вони взялися? Якби існувала машина часу, про яку мріяв фантаст Герберт Велс, то на ці питання було б легко відповісти? Клацнув важільцем — і машина переносить тебе на сотні років назад.

Питання №3 ?

До якого стилю належить поданий текст?

Оришка душі не чаяла в Чіпці! Так його любила й жалувала… щоб забавити дитину, почне йому казочку про рябеньку курочку або про горобця розповідати. Дуже любив Чіпка казки слухати. Казка була йому не вигадкою, а билицею. Не раз хлоп’я рівняло казку до життя, а життя до казки. І чого одні пташки так гарно щебечуть, а от горобці ― тільки цвірінькають! Бабусині казочки пластом осідали на дитячий розум, гонили в голові думку за думкою глибоко западали вони в його гаряче серце. Й увесь світ здавався йому живим, балакучим.

художній

розмовний

публіцистичний

офіційно-діловий