Предмет: Русский язык, автор: MasterStick

Помогите пожалуйста написать соченение: Любит ли человек землю. Срочно!!

Ответы

Автор ответа: Ничосики
1
Любит ли человек землю?Вопрос довольно сложен.И в некотором смысле риторичен.Давайте узнаем, любит ли человек землю.
Сначала давайте подумаем, экономично ли человек использует дары природы?Несомненно, нет.Он загрязняет водоемы, вырубает деревья, осушает реки и болота для собственной выгоды.Ему-то потом от этого и станет хуже.
Бережет ли он воздух и космос?Нет.В космосе давно летает всякий мусор, от устаревших спутников до космический станций.Атмосферу человек тоже не бережет.Если бы вы это опровергли, то как вы объясните появление озоновых дыр?При сгорании нефти, угля или газа в атмосферу выбрасываются загрязняющие вещества.Это приводит к увеличению в ней углекислого газа.От этого происходит парниковый эффект.
Вывод: человек совсем не ухаживает за своей планетой, соответственно не любит её.Ребята, ухаживайте за планетой также, как и за собой.Возможно, мы сможем всеобщими усилиями вернуть ей красивый облик бело-сине-зеленой планеты.

MasterStick: Спасибо
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Склади план у вигляді заголовків до абзаців (частин) - ПИСЬМОВО
Запиши коротко зміст тексту за планом - ПИСЬМОВО.

Даю 100 балов

ТЕКСТ (Дати заголовок)


Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!


Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.


Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.


Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.


Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.


У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.


Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.


Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.
Предмет: История, автор: 11lisxz11
Предмет: Русский язык, автор: astakhovavictoria