Предмет: Русский язык, автор: Умница6кл

ПОМОГИТЕ:-( (Расскажите, каким бывает ваш взгляд в зависимости от вашего настроения (в виде небольшого сочинения)

Ответы

Автор ответа: Budda2217
1
Глаза очень многое говорят о человеке. Любая мысль пробегает по лицу, отражая внутреннее состояние. По мне тоже всегда заметно, что я чувствую. Когда я расстроен, мой взгляд бывает слегка отстраненным. Глаза перебегают с одного предмета на другой, невозможно сконцентрировать внимание. Если у меня отличное настроение, то взгляд становится веселым. Возле глаз появляются морщинки-смешинки, и все мое лицо в такие моменты излучает счастье. Совсем другое выражение лица появляется, когда я плачу. Веки опускаются, глаза хочется закрыть. Взгляд мой становится очень грустным и тяжелым. А когда я хочу пошутить, в моем взгляде появляется хитринка. Мои близкие всегда видят по выражению моих глаз, 
Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: jesysjesys920
Предмет: Математика, автор: galinahiznakova9
Предмет: Українська література, автор: fseal30
Даю багато баллів! Запишіть П'ЯТЬ (5) питань, що у вас виникли під час прочитання поезії "кольорові миші" Ліни Костенко? Відповіді давати не треба. Ось текст твору:

Давно,
іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму,
коли відьом палили при народі,
коли наук не знали ще ладом, —

кажу, давно, кажу, у Вишгороді
підсудна Анна стала пред судом.

Було тій Анні, може, десять рочків,
Її привів розлючений сусід.
Багряне листя, кілька тих листочків,
останнє листя із кленових віт
було на стіл покладене, як доказ,
і шаруділо тихо на сукні.
Осіннє сонце, яблуко-недоквас,
стояло в голих кленах у вікні.

І той сусід сказав тоді у тиші:
— Панове судді! Я її привів.
Вона робила... кольорові миші
з оцих ось жовтих і сухих листків.
Ото складе листочок до листочка,
два рази хукне — так і побіжать.

У мене діти, в мене син і дочки,
у них цяцьки так жужмом і лежать.
Вони були нормальні і здорові,
а ця чаклунка збила їх з пуття.
Вночі їм сняться миші кольорові.
Од тих мишей немає нам життя!

Тоді суддя в судейській чорній мантії
сказав:
— Життя — це справа без гарантії.
Чаклунок ми караєм по закону.
Перехрестіться, пане, на ікону.
Скажіть суду: вона із димаря
вночі літала чи згасила зірку?
Чи вам ті миші згризли сухаря,
а чи прогризли у підлозі нірку?

Сусід сказав, що миші ті якраз
такої шкоди не чинили зроду,
що в господарстві наче все гаразд,
а йдеться швидше про моральну шкоду.

Суддя спитав: — Вони на вас гарчать?
— Та, — каже, — ні. Але вони яскраві. —
Два рази хукнув писар на печать.
Сиділа тихо дівчинка на лаві.

Був сірий день. І сірий був сусід.
І сірий стіл. І сірі були двері.
І раптом нявкнув кольоровий кіт.
Залив чорнилом вирок на папері.