Предмет: Другие предметы, автор: НикитаПушков

плиз очень важно помогите есть участки земли на которых запрещена хозяйственная деятельность на ник даже нельзя заходить потому что там охраняются всякие природные экосистемы как называются эти участки плиз помогите плиз предмет окр мир

Ответы

Автор ответа: Mashapapa
4
Природный заповедники ну или просто заповедники

Автор ответа: alenka39
6

заказники, запаведники, национальные парки

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: mpotrashkov
Предмет: Литература, автор: panda965
Помогите с решением задания по зарубежной литературе.

Пофантазуйте! Як, на вашу думку, могли б розвиватися події, якби собака вкусив самого Очумєлова? Чи повівся б Очу­ мєлов у цьому випадку інакше, ніж описано в оповіданні? Про­ коментуйте свою версію.

Буду очень признательна!
Хамелеон
Через базарну площу йде поліцейський наглядач Очумєлов у новій шинелі й з клуночком у руці. За ним ступає рудий городовик з решетом, ущерть повним конфіскованого аґрусу. Навкруги тиша... На площі ні душі... По відчинювані двері крамниць і шинків дивляться на світ божий похмуро, як голодні пащі; коло них немає навіть жебраків.
— То ти кусатись, окаянний? — чує раптом Очумєлов. — Хлопці, не пускайте його! Нині не дозволено кусатися! Тримай! А-а!
Чути собаче вищання. Очумєлов дивиться в той бік і бачить: з дров'яного складу купця Пічугіна, стрибаючи на трьох ногах і озираючись, біжить собака. За ним женеться чоловік у ситцевій накрохмаленій сорочці й розстебнутій жилетці. Він біжить за ним і, подавшись тулубом уперед, падає на землю й хапає собаку за задні лапи. Чути вдруге собаче вищання і крик: «Не пускай!» З крамниць висовуються сонні фізіономії, і скоро біля дров'яного складу, немов із землі вирісши, збирається натовп.
— Начебто безпорядок, ваше благородіє!.. — каже городовик.
Очумелой робить півповорот ліворуч і просту: до зборища. Біля самих воріт складу, бачить він, стоїть вищеописаний чоловік у розстебнутій жилетці і, піднявши догори праву руку, показує натовпові закривавлений палець. На півп'яному обличчі в нього ніби написано: «Ось я тобі дам, шельмо!», та й самий палець має вигляд знамення перемоги.

1Х а м е л е о н — Різновид ящірок, здатних змінювати коліршкіри. У переносному значенні: людина, яка залежно від обставин частозмінює свої погляди, судження, симпатії, переконання.
2Г о р о д о в й к — нижчий чин міської поліції в Росії XIX ст.

У цьому чоловікові Очумєлов упізнає золотаря1 Хрюкіна.
У центрі натовпу, розчепіривши передні ноги й тремтячи всім тілом, сидить на землі сам винуватець скандалу — біле хортеня2 з гострою мордою й жовтою плямою на спині. В сльозавих очах у нього вираз туги й жаху.
— З якої це нагоди тут? — питає Очумєлов, врізаючись у натовп. — Чому тут? Це ти навіщо палець?.. Хто кричав?
— Іду я, ваше благородіє, нікого не займаю... — починає Хрюкін, кашляючи в кулак. По дрова з МитрІєм МитрІйовичем, і раптом це стерво з доброго дива за палець. Ви мені пробачте, я людина, котра робоча... Робота в мене дрібна. Нехай мені заплатять, бо — я цим пальцем, може, з тиждень не поворухну... Цього, ваше благородіє, і в законі нема, щоб від тварини терпіти... Якщо кожен кусатиметься, то краще й не жити на світі...
— Гм!.. Гаразд... — каже Очумєлов суворо, кашляючи й ворушачи бровами. — Гаразд... Чий собака? Я цього так не залишу. Я покажу вам, як собак розпускати! Час звернути увагу на таких панів, що не бажають підкорятися постановам! Як оштрафують його, мерзотника, то він дізнається в мене, що означає собака і всяка інша бродяча худоба! Я йому нажену холоду!.. Єлдирін, — звертається наглядач до городовика, — дізнайся, чий це собака, і складай протокол! А собаку знищити треба. Негайно! Він напевно скажений... Чий це собака, питаю?
— Це, здається, генерала Жигалова! — каже хтось Із натовпу.
— Генерала Жигалова? Гм!.. Зніми-но, Єлдирін, з мене пальто... Страшенно жарко! Мабуть, що на дощ... Одного тільки я не розумію: як він міг тебе вкусити? — звертається Очумєлов до Хрюкіна. — Хіба він дістане до пальця? Він маленький, а ти ж он який здоровило! Ти, мабуть, розколупав пальця цвяшком, а потім і спала тобі на думку ідея, щоб здерти. Ти ж... відомий народ! Знаю вас, чортів!
— Він, ваше благородіє, цигаркою йому в морду для сміху, а він — не бувши дурний, і хапнув... Дурнувата людина, ваше благородіє!
— Брешеш, сліпий! Не бачив, то, виходить, навіщо брехати? їх благородіє розумний пан і розбирають, якщо хто бреше, а хто по совісті, як перед Богом... А якщо я брешу, то нехай мировий3 розсудить. У нього в законі сказано... Нині всі рівні... У мене в самого брат у жандармах... якщо хочете знати...

1З о л о т а р — майстер, який виготовляє художні вироби, прикраситощо з коштовних металів і каміння; ювелір.
2X о р т — різновид собак мисливської породи.
3М и р о в й й — суддя, який розбирає дрібні справи, розв’язує спірніпитання.


— Не базікай!
— Ні, це не генеральський... — глибокодумно зауважує городовик. — У генерала таких нема. У нього все більше лягаві.
— Ти це певно знаєш?
— Певно, ваше благородіє...
— Я й сам знаю. У генерала собаки дорогі, породисті, а це — чорт знає що! Ні шерсті, ні вигляду... стерво, та й годі. І отакого собаку тримати?!.. Де ж у вас розум? Якби трапився такий собака в Петербурзі чи в Москві, то знаєте, що було б? Там не подивилися б на закон, а вмить — не дихай! Ти, Хрюкін, постраждав і діла цього так не залишай... Треба провчити! Пора...

продолжение в комментарии ( все не вместилось )