Предмет: Русский язык, автор: ivooshilov

Помогите написать маленькое сочинение на тему "Как я в первый раз встал на коньки"

Ответы

Автор ответа: Миша3111
1
Первый раз я встала на коньки в 6 лет. Это были не самые приятные ощущения, но самые запоминающиеся! Надев коньки , я под руку с мамой пошла на лёд. Я думала, что я сейчас сразу же поеду и буду кататься быстрее всех! Но этого не случилось. Встав на лёд, я решила поехать вперёд, но тут же упала и было очень больно. Мама подняла меня и начала меня учить, но я думала , что справлюсь и без её советов. Она начала мне показывать ,но я не смотрела и не слушала её. И когда мама спросила, поняла ли я? Я ответила: Да! Но на самом деле я её даже не слушала. Я просто побежала на коньках и сразу же упала и надо мной начали смеяться окружающие. И я поняла, что без маминых советов никак. Поднявшись, мама ещё раз мне всё объяснила,всё показала и потом... я поехала! Это были непередаваемые ощущения! Я как будто летела! И я очень обрадовалась, что мама научила меня кататься на коньках! Ведь, благодаря ей я сейчас занимаюсь фигурным катанием! И благодаря ей моя полка завалена грамотами и медалями!
Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: anna634069
Я вже написала твір, ваша задача його відредактувати. Заміняти слова можна! Задача розставити розділові знаки та зробити цей текст трішки більше.

Українці завжди шанобливо ставилися до природи. Вони завжди працювали в землі. Відомо, що ще з Великого Переселення Народів українці звертали увагу особливо на вибір землі. Бо земля—родюча мати, чиста, широка, вільна, безкрайня.

Яскравим прикладом цього шанування є повість «Гусі-Лебеді летять». Так, як мати вигрівала на собі насіння, носила його в поясі, розмовляла, заклинала насіння на добрий врожай. Михайлівка дуже вразило те, як мати обходилася з насінням. Бабуся розмовляла з деревами, але щоб цього ніхто не бачив. Коли Михайле підійшов до неї, вона дуже швидко припинила говорити та пішла звідтіля. Дідусь розповідав про лебедів, що вони «принесли на крилах життя», про сонячні лучики, які як золоті ключики, що сонце не може їх загубити. Як дебелі полетіли «на тихі води, на ясні зорі».
Отже, у повісті «Гусі-Лебеді летять» Михайло Панасович Стельмах хотів показати шановливе ставлення українців до природи, до рідної землі!