Предмет: Английский язык, автор: nikkazantsev2

Можно пожалуйста побыстрее, мне срочно это нужно. (На вопросы можно отвечать кратко) За ранее спасибо))

Приложения:

GelyaValandy: а сам текст где?
nikkazantsev2: В интернете же есть тексты про Александра Милна.

Ответы

Автор ответа: Decoration
1
  1. Alan Alexander Milne was born in London in the nineteenth century.
  2. His first book was published in London in 1905.
  3. It cost a shilling.
  4. He worked as a post of assistant editor of the famous magazine "Punch".
  5. At the front line he got ill and had to return home.
  6. Winnie-the-Pooh belonged to his son, Christopher.
  7. "When We Were Very Young" was the first book A. A. Milne wrote for children.
  8. He wrote about a boy named Christopher Robin and his teddy bear in the Ashdown Forest.
  9. Ernest Shepard drew sketches of Christopher Robin with his bear, because he was going to make illustrations for the book.
  10. A. A. Milne became successful, because he could get inside the mind of a child.
  11. Christopher Milne spent six years in the army during the war. Then he ran a bookshop in Dartmouth until he retired to live in the countryside.
  12. The teddy bear was put into a glass case with all the other toy animals like Eeyore the donkey and little Piglet, at the Milnes' house in London when Christopher went off to school.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Визначте тему, основну думку, тип мовлення й стиль тексту. Доберіть заголовок.

Півосені, зиму й піввесни на радіо «Вежа», що в Івано-Франків-ську, існувала програма «Щоденник». Щоденником її можна було назвати лише тому, що програма виходила щодня, крім суботи й неділі. Придумувати трихвилинну оповідь доводилося постійно.
Коли укладалася книжка, я мав можливість цілковито пере-інакшити її, дописавши щось таке, про що не говорив, але хотв би сказати. Про те, як... Але про це буде вже інша книжка. Ця за-лишиться відкритою - випадковою, недовершеною, готовою прийняти щось інше. Адже зроблена вона лише для того, щоб на кожну прочитану історію кожному хотілося 6 відповісти якоюсь своєю, нічим не гіршою. Ось один із весняних записів.
Міські мешканці звикли оцінювати погоду й різні природні
явища лише з огляду на їхні зручності та вигоди. Селяни, землероби, садівники, лісівники й пасічники думають не про себе, а про звірів, комах, дерева, бруньки, пагони, цибульки, зерна, квіти, листя, плоди, ягоди й коріння, якими вони опікуються. Зрештою, опікуються тільки для того, щоб з'їсти самим або віддати тим, хто живе в містах, і погоду оцінюють лише з огля-ду на власні вигоди. У цьому звуженні світогляду - причина найбільших нещасть людства.
Але так є споконвіків, і виявляється, що ті поодинокі люди, які чують спів трави, просто не можуть і вже ніколи не зможуть переконати зважати на нього тих, хто цього співу не чує.
Позавчорашній сніг сприймався по-різному: як неприємність, вибрик, жарт, радість, ускладнення, перешкода, безсенсовість, абсурд, фрагмент, який нічого, урешті, не значить і, крім кількох відкладених рейсів, нічого не змінює. Усе одно вже весна, і цей короткочасний сніговий бунт угамується через кілька днів. Сніг випав позавчора, а через кілька днів, тобто сьогодні, по ньому залишилися тільки сліди. Здається, він справді нічого не змінив.
Однак таке твердження правильне лише в системі координат людської антропоцентричної - логіки. Насправді два дні снігу врятували ціле плем'я, ціле військо Божих істот.
Цей маленький мужній і прекрасний народ уже знемагав від людської навали. Щодня його найкращих чоловіків, найвродливіших жінок із ненародженими дітьми, його найбільших мудреців убивали людські руки, а тіла вивозили до міста й там на площах виставляли на по-вільне тління. Люди руйнували їхні оселі, випорпували із землі їхні скарби, міняючи на гроші
для дешевих розваг.
День снігопаду й кілька днів укритої снігом землі дали можливість цьому народові пере-почити. За короткий час, відпущений до нового наступу людей, лісові племена крокусів, під-сніжників і пролісків устигли вже багато. Одні з них скинули в грунт запліднене насіння, інші відмерли, урятувавши цим самим підземну багаторічну цибульку від знищення, а переважна більшість просто перестала бути привабливою й через це позбулася незахищеності.
Тож дводенний сніг наприкінці березня не був марним. Можливо, завдяки йому на другу весну маленьке плем'я зможе скликати нове велике військо (За Т. Прохаськом).
Предмет: Математика, автор: diana20097