Предмет: Українська мова, автор: иринадьякова

Доповнити основну частину твору та придумати кінцівку.

 

Спека висмоктала воду, і річка схудла.На тому місці,звідки вода відійшла, чого тільки не валялось! Іржаві консервні банки, покручений дріт, щербаті пляшки...Навіть поламана дитяча коляскаі та тут.

Ніколи Сергійко не бачив річку такою  непривабливою.Сормно стало йому за хлопців, за сабе, за всіх. Навіть здалося, що річка хвора і жалібно просить у людей допомоги. 

Сергійко зокотив холоші штанів і негайно взявся до роботи...

Ответы

Автор ответа: gorgeoooous
19

Він почав прибирати усе те лахміття. Взяв коляску, відремонтував так, щоб можна було збирати сміття.
Тут з'явились товариші Сергійка і хотіли полаяти за те, що хотіли його покликати пограти м'ячем, а замість того довго шукали його. Але одразу ж змінили свої думки, коли побачили як завзято хлопець очищає все від сміття. Не задаваючи жодного питання, хлопці взялися допомагати Сергійкові, перетворивши прибирання у завзяту гру. Під вечір хлопці лежали без сил на вже очищеному березі річки. Зморені, але задоволені. 
Ніхто і не міг подумати про те, що їх річка може бути така гарна!
"Дякую вам, хлопці!", - радісно продзюрчала річка.

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: gtnzcdtnf
Поставлю лучший ответ...
Найдите наречия
Листок
Дубовый листок оторвался от ветки родимой
И в степь укатился, жестокою бурей гонимый;
Засох и увял он от холода, зноя и горя
И вот, наконец, докатился до Черного моря.

У Черного моря чинара стоит молодая;
С ней шепчется ветер, зеленые ветви лаская;
На ветвях зеленых качаются райские птицы;
Поют они песни про славу морской царь-девицы,

И странник прижался у корня чинары высокой;
Приюта на время он молит с тоскою глубокой,
И так говорит он: "Я бедный листочек дубовый,
До срока созрел я и вырос в отчизне суровой.

Один и без цели по свету ношуся давно я,
Засох я без тени, увял я без сна и покоя.
Прими же пришельца меж листьев своих изумрудных,
Немало я знаю рассказов мудреных и чудных",

"На что мне тебя? — отвечает младая чинара, —
Ты пылен и желт, — и сынам моим свежим не пара.
Ты много видал — да к чему мне твои небылицы?
Мой слух утомили давно уж и райские птицы,

Иди себе дальше; о странник! тебя я не знаю!
Я солнцем любима, цвету для него и блистаю;
По небу я ветви раскинула здесь на просторе,
И корни мои умывает холодное море".

Парус
Белеет парус одинокой
В тумане моря голубом!..
Что ищет он в стране далекой?
Что кинул он в краю родном?..

Играют волны - ветер свищет,
И мачта гнется и скрипит...
Увы! он счастия не ищет
И не от счастия бежит!

Под ним струя светлей лазури,
Над ним луч солнца золотой...
А он, мятежный, просит бури,
Как будто в бурях есть покой
Предмет: Математика, автор: Аноним