Предмет: Биология, автор: sapiulaeva777

Что такое грибница и его строения ?

Ответы

Автор ответа: 7770000

Вегетативное тело гриба представлено мицелием ( или грибницей) -
Системой тонких ветвящихся нитей (гиф) , характеризующихся верхушечным
ростом и выраженным боковым ветвлением. Часть грибницы расположена в почве,
носит название почвенной ( или субстратной грибницы), другая часть –
наружной или воздушной. На воздушном мицелии формируются органы
размножения. У грибов, условно называемых низшими, грибница не имеет
перегородок между клетками, так что тело такого организма состоит из одной
огромной многоядерной клетки. Например, мукор, развивающийся на овощах,
ягодах, плодах в виде белого пушка, и фитофтора, вызывающая гниль клубней
картофеля.
У высших грибов мицелий разделён перегородками на отдельные клетки,
содержащие одно или несколько ядер. У большинства грибов, имеющих съедобное
плодовое тело ( за исключением трюфелей, строчков и сморчков) , плодовое
тело образовано пеньком и шляпкой. Они состоят из плотно прилегающих друг к
другу нитей грибницы. В пеньке все нити одинаковы, а в шляпке они образуют
два слоя-верхний, покрытый кожицей, окрашенной разными пигментами и нижний.
У одних грибов нижний слой пронизан многочисленными трубочками ( белый
гриб, подберёзовик, маслёнки) -это трубчатые грибы, а у других- пластинками (
рыжики, сыроежки- это пластинчатые грибы) .
Клетки грибов покрыты твёрдой оболочкой-клеточной стенкой, которая
состоит из полисахаридов на 80-90% ( у большинства это хитин) . Ядер может
быть одно или несколько. Из органелл грибной клетки следует назвать
митохондрии, лизосомы, вакуоли, содержащие запасы питательных в-в. Роль
запасного в-ва выполняет гликоген. Крахмала у грибов нет. Клетки не
содержат пластид и хлорофилла, поэтому грибы не могут фотосинтезировать.

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Физкультура и спорт, автор: zae93539

Один з видів швидкісного спуску на спеціальних одномісних санях, для управління якими спортсмен використовує спеціальні шипи для черевиків.

6 лет назад

Предмет: Алгебра, автор: Darvin2004

Помогите решить задание из тригонометрии

6 лет назад

Предмет: Українська література, автор: ssher

Прочитайте текст сложите небольшой план (5-7 пунктов) и поберите пару заголовков, которые вам кажутся самыми подходящими.
Заранее большое спасибо и 20 баллов :)

В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока.

Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок — хустка, очіпок, намітка. За давніх часів люди уявляли світ у трьох вимірах. Верхній світ — небесний, світ богів. І головний убір ставав наче посередником між людиною та вищим світом.

Відомо, що зображення кола — це магічний знак, оберіг, символ сонця. Начільну пов’язку — стрічку, що служила оберегом і символізувала сонячний диск, дівчата носили з найдавніших часів.

Оберегом від зла був віночок, що плели дівчата. У повному українському вінку було дванадцять квіток, кожна з яких була символом: безсмертник — символ здоров’я, деревій — нескореності, барвінок — життя та безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні — символ материнської відданості, любисток і волошка — вірності в коханні, ромашка — дівочої чистоти та цноти, ружа, мальва та півонія — віри, надії та любові, хміль (вусики) — гнучкості та розуму.

До віночка в’язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева стрічка — символ матінки-землі, зліва та справа дві жовті — символ сонця, світло-зелена й темна — символи живої природи, краси та юності, далі йдуть синя та блакитна — символи неба й води; потім з одного боку оранжева — символ хліба, з іншого — фіолетова — символ розуму, малинова — символ щирості та рожева — символ багатства; по краях вінка в’язали білі стрічки — символ чистоти, на лівій внизу вишивали сонце, на правій — місяць.

Вінок недаремно є одним із основних образів, що фігурують у зразках народної творчості. З ним дівчата ворожили, пускаючи його за водою й т. ін. Він був постійним атрибутом святкового одягу, особливо це стосується весілля.

Як уже зазначалося, магічним знаком-оберегом ще задовго до християнства був хрест. Він уважався символом чотирьох сторін світу — сходу, заходу, півночі та півдня. Намагаючись захистити себе з усіх боків від зла, хвороб, нечистої сили, наносили знак хреста на денце капелюха (на Поділлі), вишивали на крисах (на Львівщині).

А дівчата пришивали до гільця вовняні кульки спереду, ззаду та з обох боків, що теж служило знаком хреста та оберігало з чотирьох боків.

Оберегом у давнину був і пасок. Про це свідчить обряд «зв’язування пояса» для хлопчиків, які досягли трьох років. Недаремно ж дуже часто зустрічаємо й у Біблії нагадування Ісуса своїм учням, щоб «рамена їхні були підперезані».

Хто забуває минуле, той не вартий майбутнього — справедливість цього вислову перевірена часом. Неможливо пробачити сучасному українцю небажання осягнути багатющий шар народної культури. Прикро, коли народ забуває свої духовні традиції, народні звичаї, моральні засади.

Пам’ятайте, що «нащадки пам’ять бережуть». Заповнюючи «білі плями» у своїх знаннях та латаючи порожнечі душі, тобто повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми повертаємося до джерел, що живлять його дух, ми п’ємо з його душі-криниці.

У коленому з пас живе наш пращур. Тому за відсутності ікони, ми подекуди молимось, повертаючись обличчям до сонця, ми часто пов’язуємо з фазами Місяця не лише зміни погодних явищ, але й власне самопочуття, ми переконані у впливі цих фаз на виконання приписів народної медицини, свідомо чи несвідомо з острахом ставимося до того часу, коли місяць уповні тощо. І хоч на хвильку, але захоплено стріпнеться душа, схвильовано перебираючи найзаповітніші, найпалкіші бажання, та прикипить око до яскравого вогника падаючої зірки — а раптом наші предки не помилялися?