Предмет: Українська мова, автор: vanyalichkovax

Продовжіть текст за поданим початком. Використайте слова заздрість, злість, улесливість, чесність.

Не всі люди спроможні визнати чужі успіхи, порадіти за них! Це та рідкісна якість, що перевіряє людину нв рівень духовності...

Ответы

Автор ответа: Пеппер
25
заздрість, злість, улесливість, чесність.

Не всі люди спроможні визнати чужі успіхи, порадіти за них! Це та рідкісна якість, що перевіряє людину на рівень духовності. 
 Недарма кажуть, що заздрість — один з семи смертельних гріхів, тому що  заздрість - це незадоволення добром іншого. Заздрість вбиває радість, спричиняє біль і смуток тому, хто має цю ваду. Заздрість - це злість на того, хто володіє чимось, що недоступне для тебе. А коли разом зі злістю людина виявляє улесливість, щоб під нею сховати заздрість, це є аморальним і недостойним діянням. Треба всюди і завжди, в усьому бути чесним перед самим собою. Чесність допоможе подолати і заздрість, і злість, бо, будучи чесним, ти легко зрозумієш, що людина варта того добра, через яке їй заздрять, вона здобула його справедливим і чесним шляхом.
Похожие вопросы
Предмет: Беларуская мова, автор: klabukvlad
Помогите сделать анализ стиха "Мацi" Нiл Гiлевiч.
Я ўзыходжу на двор,
Я кажу ёй: «Са святам!» —
I цалую знаёмыя родныя вусны,
I бяру пад руку,
I іду з ёй у хату,
Дзе ад прыпечка б'е
Дух гарачы капусны.

Я гляджу ў яе вочы,
Што свецяцца шчасцем,
Гладжу рукі сухія,
Прапахлыя зеллем,
I хілюся да сэрца...
А трэба б упасці
Перад ёю — нядужнай, сівой —
На калені...

Вочы маці!
У доўгія зімнія ночы
Вы над намі
Вясёлымі зоркамі ззялі,
Вы ў нясцерпнай дрымоце
Зліпаліся, ночы.
I ўсё ж усміхаліся нам,
Забаўлялі...

Рукі маці!
Вы ў працы не зналі прынукі,
Вы насілі штогод
Мазалі, як бабіны,
Вы аж нылі увечары,
Мілыя рукі,
Спавіваючы нас
Перад сном галубіным.

Сэрца маці!
Наш боль быў тваім,
He іначай,
Сорам наш
Ты насіла вялізарным горам,
Кропля ж кожная
Радасці светлай дзіцячай
Напаўняла цябе,
Разлівалася морам...

А цяпер ёй —
Адно б на сынка наглядзецца...
Жаль, і горыч, і боль
Мне душу працінае:
Як жа позна,
Як позна — любімыя дзеці —
Мы няўдзячнасць сваю
Разумець пачынаем...
1.
Тэма, ідэя.
2.
Форма.
3.
Від лірыкі.
4.
Вобразныя, выявленчыя, скобкі.
5.
Адносіны.