Предмет: Биология, автор: никита1861

как объяснить понятия Обмен веществ,раздражимсть,развитие и размножение

Ответы

Автор ответа: akryuchenkova

Обмен веществ (метаболизм)-набор химических реакций, которые возникают в живом организме для поддержания жизнедеятельности.
Раздражимость - способность организма реагировать на внешние возбудители.
Развитие - процесс достижения ранее не достигаемого результата.
Размножение - воспроизведение подобных себе организмов, продолжение рода.

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Химия, автор: seviw79272

СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТА!!!
Розрахуйте об’єми газів, що залишились після реакції 30л ацетилену і 70л кисню.

6 лет назад

Предмет: Русский язык, автор: dibildibilov12

помогите пожалуйста!!!!
напишите срочно, сочинение
Напишите, какие изменения претерпевает сейчас русский язык. Что по вашему мнению, нам всем нужно делать, чтобы сохранить наш язык? А может, всё нормально и не надо беспокоиться?

6 лет назад

Предмет: Українська мова, автор: vvvsun03

СКЛАСТИ ТЕЗИ ТЕКСТУ:
Батьки і діти, діти і батьки. Одвічний клубок, тісно змотаний у родовідну спілку. Протягом століть наш народ виробив і опрактикував мудрі моральні критерії цієї неперервності. Вони передавалися з покоління в покоління, залишаючи по собі добру чи оганьблену славу.
Добра пам’ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь завжди переходила і на їхніх нащадків. Саме це змушувало більшість людей увічнитися в родоводі. Але траплялися й протилежні випадки — людський осуд одного з пращурів міг також причепитися і до дітей. І хоч вони в тому не були винні, іменне тавро переходило з покоління в покоління, особливо на тих, хто успадкував риси такого характеру.

Родовідна пам’ять — явище у традиційному вкраїнському побуті унікальне, але, на жаль, майже не досліджене. Очевидно, мало хто вже знає, що було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна.
Пам’ять про своїх пращурів — не забаганка і тим паче не данина моді. Це була природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії й традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали: «Людина без роду-племені».
Ось так з роду-віку й співіснував тісний взаємозв’язок: батьки намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити добру пам’ять про самих себе; діти ж мали за обов’язок дотримувати й далі розвивати родовідні звичаї. Так привселюдно створювався колективний літопис родинної звичаєвої пам’яті як одна з форм суспільної поведінки. Адже дитина, не засвоївши родовідних цінностей, не все житія залишиться Іваном, який не знатиме свого роду-племені, чиїх батьків він дитя. Звідси й зневажливе ставлення до отчого вогнища, батьківського слова, авторитету старших. На сьогодні вже втратили свою першооснову ввічливі форми вітань, зникли з ужитку вияви шляхетності, зникають традиції... А все це — наше духовне багатство, без якого самовтрачаємося, міліємо. Саме так: там, де руйнується моральний ланцюжок між поколіннями, неодмінно з’являються лагуни. Скільки вже сплодилося таких порожнин! Щоб зліквідувати їх, мусимо починати з першооснов і повертати народові його історичну пам’ять. І починати маємо з найсвятішого: хто ми і чиїх батьків діти? (За В. Скуратівським)
ПОЖАЛУЙСТА!!

6 лет назад

Предмет: Биология, автор: pavel0413

Сколько костей входит в состав плечевого пояса?

9 лет назад

Предмет: Математика, автор: Аноним

Попросить у брата. Какой падеж у существительного

9 лет назад