Предмет: Химия, автор: a05082002

Дайте полную характеристику NaNO3

Ответы

Автор ответа: sizovvalechka
0
 NaNO3 - нитрат натрия , соль , молекулярная масса 85, растворимый, 
Автор ответа: a05082002
0
спасибо , но нам учительница как-то объясняла какие то там примеры если чесно ничего не понял
Похожие вопросы
Предмет: Физика, автор: ozaviskiy
ПОМОЖІТЬ РІШИТИ


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
ТЕМА. Визначення е.р.с. внутрішнього опору джерела струму.
МЕТА РОБОТИ: Навчитись експериментально визначати е.р.с. джерела.
НЕОБХІДНЕ ОБЛАДНАННЯ: 1. Джерело струму. 2. Амперметр. 3. Вольтметр. 4. Реостат.
5. Ключ.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ.
Кожне джерело струму характеризується своєю електрорушійною силою ( ),
яка чисельно дорівнює тій роботі, яку треба затратити щоб одиницю заряду перемістити по всьому колу (по зовнішній та внутрішній частині кола). Електрорушійну силу можна виміряти вольтметром, підключивши його до клем джерела струму, при умові, що коло розімкнуте. Якщо коло замкнуте, то вольтметр, підключений до клем джерела струму показує напругу в зовнішньому колі (U).
Згідно закону Ома для всього кола е.р.с. джерела струму дорівнює сумі напруг в зовнішній та внутрішній частині кола:
ℇ= U3 + Uв
Де U3 – напруга в зовнішній частині кола;
Uв – напруга у внутрішній частині кола.
Але: Uв = Ir, де r – внутрішній опір джерела струму,
Тоді E= U + Ir (1).
Якщо при одному положенні реостата вольтметр показує напругу U1 та амперметр силу струму I1, а при другому положенні реостата вольтметр показує напругу U2 , а амперметр силу струму I2, то враховуючи, що електрорушійна сила є величина стала, можна на основі рівняння (1) записати такі рівності:
E= U1 + I1r (2), E= U2 + I2r (3).
Порівнюючи праві частини рівнянь (2) і (3) одержимо:
U1 + I1r = U2 + I2r,
звідси визначаємо внутрішній опір:
r = U1 – U2 / I2 – I1. (4).
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ .
1. Складаємо коло по схемі:
2. При розімкнутому ключі К1 включаємо коло вольтметра (тобто замикаємо ключ К2 і вольтметром виміряємо електрорушійну силу джерела струму ( ).
3. Замикаємо зовнішнє коло вольтметра і виміряємо силу струму (І1), а вольтметром напругу в зовнішньому колі (U1).
4. Міняємо повзунком положення реостата і виміряємо І2 і U2.
5. По формулі (4) визначаємо внутрішній опір джерела струму.
6. По формулі (2) або (3) визначаємо е.р.с. джерела струму і порівнюємо її з е.р.с. виміряною вольтметром.
E= U3 + Uв.
7. Знаходимо відносну похибку виміру:
δE=∆E/ε_в 100% де ∆E - різниця між електрорушійними силами (виміряної вольтметром і визначеної по формулі). ∆E=|E_в- E_ф |

Е.р.с.
виміряна
вольтмет
ром

І1
U1
I1
U2 Внутрішній опір
r Е.р.с.
визначена по
формулі
E_ф Відносна
похибка
δE

8. Результати виміру заносимо в таблицю.

СКЛАСТИ ЗВІТ ПРО ВИКОНАНУ РОБОТУ.
1. Оформити результати виміру.
Предмет: Українська мова, автор: Mila30g
1. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Б Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

В Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.
Г Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.
Д Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

2. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.
Б Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.
В Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
Г Край моря сонце золотить укриті лісом гори
Д Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями.

3. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Селища натомлено поринулі в сон спочивають у теплих обіймах ночі.
Б Легенький попілець підхоплений силою вогню злітав догори та розходився навколо.

В Найдовше сніг тримається в затінку або в присипаних листям чи землею ровах.
Г Застебнутий на всі ґудзики він стояв справді як соняшник у цвіту і тішив мені очі.
Д Озеро оточене густими кущами та високими вербами було не широке а довге.

4. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.
Б На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.
В Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.
Г Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.
Д З себе краплі молодик отряс добре втерся хмаркою пухнатою і увесь порожевілий враз завис над хатою.

5. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Наближається повний спеки й світла південь.
Б Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?
В Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.
Г Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.
Д Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

6. Непоширене означення НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.
Б Птиці кричать уночі десь у високості невидимі летять вони над хатою.
В Був вечір свіжий запашний після довгої задушливої спеки.
Г Волохатий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над чебрецем.
Д Обмерзла й знесилена вона зупинила біля кам’яниці коня й кинула йому під ноги сіна.