Предмет: Українська література, автор: Skvasy

розповідь про богиню

Ответы

Автор ответа: Dim4ikCreative
1

Берегиня (оберега) — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усілякого зла. На думку академіка Б. Рибакова, культ Берегині започаткувався в первісні часи, коли протоукраїнці приносили жертви упирям і берегиням (у чому «проявився дуалістичний анімізм: задобрювання чорних сил і вдячність охоронним берегиням»).

З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хатньою» богинею, захищаючи оселю, всю родину, надто — малих дітей від хвороб, лютого звіра, смерті тощо.

Зображалася (вишивалася) на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивався на одягові, вирізьблювався на дереві (на віконницях, дверях, ганках і т. п.). Невеликі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях.

Традиційний малюнок Берегині — символічна постать жінки з застережливо піднятими руками.

Її образ з XIV ст. входить до українського народно-прикладного мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).

Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом у боспорських (кримських) царів-українців та в київських князів доби України-Русі стає національним гербом.


Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: Аноним
Предмет: История, автор: aimingtoy6
2-тапсырма. Мәтінмен жұмыс жасап, тың игеру салдарынан кандай демо- графиялық өзгерістер болғанын аныктандар. Ойталқы Қазақ халқының өз жерінде азшылыкка душар болуы, қорытынды жасауға болады? 1954-1962 жылдары тың игеруге КСРО-ның еуропалық бөлігінен 2 млн адам келді. Сол себепті казак халкы өз жерінде азшылық жағдайына түсті. Осы кезеңде кеңестік әкімшіл-әміршіл бул дерек арқылы қандай басқару жүйесінің кемістіктері айқын байқалды. Казакстанның әлеуметтік-демографиялык муд- делерi мен ұлттық ерекшелiктерi ескерiлмедi. Қоршаған орта мен халық- тын денсаулығын қорғау өткір мәселеге айналды. Тың игерілген облыс- тарда 700 қазақ мектебі жабылды. Бул, бiрiншiден, казак жастарының ұлттык тiлi мен медениетiнен кол узуіне әкеп соктырды. Екіншіден, Казак елінін елдi мекендері мен жер-су атаулары орысша атала бастады. Акмола каласы Целиноград деп өзгертiлдi. Тың игеру кезінде құрылған совхоздарда жергілікті халықтың ерекшеліктері ескерілмей, кейбiр казак ауылдарына да шошқа есіруге нұсқау берілді. Шошқа шаруашылығын дамыту мен жайылымдардын кыскаруы казак халқының дәстүрлі мал- шаруашылығына кері әсерін тигізді.​