Предмет: Английский язык, автор: yuliya24246

Переведите на русский пожалуйста желательно точно.
1) There is nobody in the garden. All the visitors are in the museum.
2) Is there anything in the bag? - No, there isn"t.
3) Is there anybody here who can speak English?
4) She doesn"t know his address, his telephone number, he works. She says she knows nothing about him.
5) If everything is clear to you, begin doing the exercise.
6) Is everybody in the classroom? - Yes, all the students are here.

Ответы

Автор ответа: xjnlkf
2
1) В саду никого нет. Все посетители в музее.
2) В сумке что-нибудь есть? - Нет, ничего.
3) Здесь есть кто-нибудь, говорящий по-английски?
4) Она не знает ни его адреса, ни телефона, ни места работы. Она говорит, что ничего о нем не знает.
5) Если тебе все понятно, начинай делать упражнение.
6) Все ли ученики в классе? - Да, все студенты здесь.
Похожие вопросы
Предмет: Геометрия, автор: aboba20210
Предмет: Английский язык, автор: danilo358
Предмет: Українська мова, автор: vladislavdovgan502
Срочно допоможіть будь-ласка.

Знайдіть в тексті частину, в які іде опис місцевості, випишіть 15 слів з різними орфограмами та підкресліть ці орфограми в словах (письмово).
Випишіть одне речення з тексту і зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть головні та другорядні члени речення (письмово).

ПОВЕРНЕННЯ ДО ЛЬВОВА
Коли поїзд мало-помалу наближався до Львова і з’явилися перші будинки
і напівкруглі бані церков, Марко відчув невимовну радість, бо повернувся ж до
міста своєї юності, яке можна було назвати столицею, не додаючи до цього слова
лапок іронії. Він радо, якось по-дитячому вітав знайомі околиці; його зір із
приємністю блукав по пагорбі Високого Замку, по Лисій горі, поважній будові
храму Святого Юра — скрізь, де він давним-давно не раз бував.
Чимало часу минуло відтоді, коли він востаннє був у Львові. Тоді він знав
молодого Франка, Павлика, Бачинського. Нині в цьому місті ходять інші люди,
ті, що живуть великим зривом вісімнадцятого року і дальших років упертих,
жертовних змагань. Марко поринув у думки, сумуючи за минулим, жаль огортав
його, коли він згадував про те, що з власної вини не став учасником боїв за
свободу. Так він і незчувся, як потяг почав наближатися до вокзалу. Ще потяг не
доїхав до львівського
вокзалу, а Марко почав одягатися, почуваючи себе завороженим кораблем
із середньовічної легенди, який опустили перед бурею, який блукає по морях,
гнаний вітрами.
Нарешті Марко вийшов із залізничного вокзалу і зупинився як укопаний:
відчув якусь дивну атмосферу неспокою і росту міста боротьби, духовних
шукань, дозрівання. Тимчасом як Марко розмірковував мимохіть, стоячи перед
вокзалом, з важких хмар почав сіятися дрібний дощ. Це його розбудило від
задуми, і він глянув уперед, вздовж алеї: хотів увібрати холодним поглядом
теплоту цього древнього рідного міста. Нарешті рушив широкою алеєю, вона
привітно махала йому услід ніжно-зеленими, вітами крислатих, дерев. Йому
здалося: будинки; храми, люди — все, що він зустрічав на своєму шляху, радо
вітає його приїзд; а він ішов не поспішаючи, жалкуючи, в душі плачучи за тим,
чого уже це вернути. І скрізь, де б він не проходив: чи то широкими гомінкими
вулицями, чи то тихими вузькими вуличками, його супроводжував незримий і
зримий дух величі міста Лева; і він по-щирому, радів цій навколишній гармонії,
яка зливалася водно разом із ним і, мабуть, теж по-справжньому раділа
поверненню свого «блудного сина» (За Ю. Тисом).
Предмет: Математика, автор: nloyur