Предмет: Русский язык, автор: Роман77711

Если к задуманному числу прибавить число, которое в 2 раза больше задуманного и вычесть из суммы 4, то в результате получится 23. Какое число было задумано


Роман77711: нееет
Роман77711: я не могу решить эту

Ответы

Автор ответа: АделинаАлимжанова
2
Думаю так: 23-(4×2)= 15
Я подумала может быть так, но если не правильно напишите в комментарии я обязательно подумаю и снова помогу )

Роман77711: очень спасибо
Роман77711: очень очен
Роман77711: ок
АделинаАлимжанова: Не за что обращайтесь если что ладно
Роман77711: хорошо спосибо
Автор ответа: 2005DMITRIY
4
Задуманное число - Х, следуя данному условию мы получаем выражение: (х+2х)- 4=23 и решаем...                                                                                                            (х+2х)-4=23                                                                                                                    3х=23+4                                                                                                                       3х=27                                                                                                                             х=27:3                                                                                                                         х=9                                                                                                                                  ____                                                                                                                               (9+2*9)-4=23                                                                                                                   23=23                                                                                                                                Ответ: задуманное число 9.

2005DMITRIY: ребята, я не знаю почему у меня так печатается((((((((((
Роман77711: как
Роман77711: ??
АделинаАлимжанова: Думаю это правильный ответ Все ясно расписано и очень логично я уверена вам поставят в школе за это либо 5 или 4 . УДАЧИ ВАМ
Роман77711: спосибо
Роман77711: а это звездочка почему
АделинаАлимжанова: НЕ ЗА ЧТО ОБРАЩАЙТЕСЬ. ЕСЛИ СМОГУ ПОМОЧЬ ПОМОГУ ВАМ
Роман77711: просто мы не прошли эту звездочку
АделинаАлимжанова: Может это так положено и ее надо написать ? Ну вы напишите а потом посмотрим) Хорошо?
Роман77711: хорошо
Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: aliponka7
Скласти план, буду дуже благодатна за допомогу! Дуже срочно потрібно


Найдужче боліли ноги зранку після ночівлі. Але Климко вже знав, що бити їх не слід, а треба легенько розтерти, поляскати долонями і перші кілька кілометрів іти помаленьку. Далі вони вже не боліли, йшли собі слухняно, тільки німо дзвеніли кожною жилочкою.
...Климко підкинув у багаття картоплиння, роздмухав жарок і довго одігрівав ступні, час від часу дотуляючи їх просто до полум’я. Нагріє, потре добренько обома руками і знову суне до полум’я. Аж доки вигнав зашпори. Потім узяв палицю, котрою розворушував багаття, і пішов по картоплищу, розкопуючи нею лунку за лункою.
— Одна! — вигукнув раденько, знайшовши першу картоплину. — О! Друга! О! Третя!..
Сонце вже припікало, — не дуже, одначе, по-осінньому, але Климко працював так завзято, що матроска прилипла йому до спини. Він скинув куртку і знову став до роботи. При самій межі знайшов кілька невиконаних, притоптаних дитячими ногами кущів («Он хто картопельку пік!») і, розриваючи їх палицею, приказував:
— А що, сховалися, га? Од мене сховаєтесь!
До обіду Климко накопав п’ятдесят сім картоплин — великих, менших і зовсім дрібних. Дванадцять, найдрібніших, він спік, їв помаленьку, вмочуючи в коробочку з сіллю: помаленьку — щоб довше, та й живіт не заболить.
На дорогу він ще раз добре одігрів ноги, закинув на плечі торбину з картоплею і рушив далі через вибалок: може, де вода трапиться. По дну вибалка поміж камінням справді біг струмок, мив боки тому камінню, полоскав зеленіючу травицю, що клалася на воду рівними чубчиками, і ніс жовте листя. Климко став навколішки, припав до води — холодна та добра! — тоді вмився і втерся галстуком од матроски. А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м’яко і затишно в цьому вибалку над співаючою поміж камінням водою, що Климко не одразу підвівся з колін, а стояв, і стояв... (Григір Тютюнник