Предмет: Русский язык, автор: 76nasty2001200

В каком варианте ответа правильно расставлены все запятые?
Темнота вокруг сомкнулась почти наглухо(1) и (2) вздымаясь вверх (3) тёмные (4)каменные хребты наглухо отгораживали(5) казалось(6) весь остальной мир (7) наполненный светом и жизнью
1) 2,3, 4, 5, 6 2) 2, 5, 6 3) 1, 2, 3, 5, 6, 7 4) 1, 5, 6, 7

Ответы

Автор ответа: MaRiAm20

Не пойму как это?Напишите понятнее

MaRiAm20: Мне кажется 1)

Автор ответа: lyudamatyko

Темнота вокруг сомкнулась почти наглухо, и , вздымаясь вверх, тёмные каменные хребты наглухо отгораживали,казалось, весь остальной мир, наполненный светом и жизнью.
Ответ: 1, 2, 3, 5, 6, 7

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Английский язык, автор: viktoriatymchuk9

допоможіть будь ласка потрібно здати до 17:00

1 год назад

Предмет: Другие предметы, автор: katamai0407

.. У що вірили давні араби?

1 год назад

Предмет: Литература, автор: diana55184

З крутого укосу дощем посипалися дрібні камінці, шурхітливо під- стрибуючи між деревами. Я мимохіть озирнувся в той бік і побачив щось темне й волохате, що вмить сховалося за стовбуром сосни. Що то було - ведмідь, людина чи мавпа, я не встиг розгледіти. З жаху перед цією новою небезпекою я застиг на місці. Отже, обидва шляхи мені перетято. На березі мене чекають убивці, а в лісі чатує це створіння. Але, не вагаючись нi хви- лини, я віддав перевагу відомій небезпеці перед невідомою. Навіть Сілвер почав здаватися мені не таким страшним, як ця невідома лісова потвора; тим-то я завернув назад i, раз по раз оглядаючись, побіг у напрямку до шлюпок. Однак дивна істота заявилася знову: оббігши збоку, вона опини- лась поперед мене. Я був дуже стомлений, та коли б і не це, все одно не міг би змагатися на швидкість з таким супротивником. Це стра- хіття перебігало від стовбура до стовбура так прудко, як олень, тримаючись весь час на двох ногах, мов людина, хоч і згиналося майже навпіл. Проте це таки була людина, я в цьому більше не сумнівався. (...) Він уже причаївся за іншим деревом і стежив за мною. Побачивши, що я прямую в його бік, він вийшов з-за стовбура й ступив крок до мене. Потім завагався, трохи позадкував і враз бухнув навколішки й благально простяг уперед руки, чим страшенно мене здивував i вразив. Я знову зупинився. Хто ви такий? - запитав я. Бен Ган, відповів він хрипким і скреготливим голосом, що нагадував iржавий замок. - Я бідолашний Бен Ган. Я вже три роки не балакав з жодною християн- ською душею. Тепер я побачив, що він був такої ж білої раси, як і я, і на- вiть мав досить приємні риси обличчя. Тільки шкіра його так засмалилася на сонці, що аж губи в нього почорніли, а ясні очі надзвичайно гостро проступали на темному обличчі. Він був обі- дранцем з обiдранців. Одяг його складався з парусинового лах- міття й решток матроської роби; - - - Кадр з кінофільму «Острів Скарбів» (режисер В. Воробйов, 1982 р.)
Треба переказать срочно!!!