Предмет: Русский язык, автор: alinatka4owa1

Нужно написать с данными наречиями(ну словами ,которые внизу)прилагательные,от которых они образованы и определить способ образования. Даже есть образец.

Приложения:

Ответы

Автор ответа: ninopsk
1
Все_слова_образованы_приставочно_суффиксальным_способом:
левый,чистый,дешёвый,малый(сыз-приставка),
долгий,сытый,давний,белый,скорый,горячий,глухой,светлый.

ninopsk: Точнее_приставки_с-_и_-ыз-.
alinatka4owa1: Спасибо большое,очень благодарно.
ninopsk: Пожалуйста)
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: 6hxhmx8hc4
1. Пряма мова супроводжується
А непрямою мовою
Б вставними словами
В словами автора
Г уточнюючими членами речення
2. Речення з непрямою мовою - це
А Прислів’я каже: «Більш роби, та менше говори…»
Б Осел почванитись хотів, що чув в ліску всіх птахів спів.
В «Який народ мізерний та низький! – до всіх говорить Хміль з пихою. – От я так виріс, бач, який!»
Г Рід жаб’ячий надумався прохати собі в болото короля.
3. При заміні прямої мови непрямою допущено помилку в реченні
А Мати повідомила донечці, що в табір та поїде в серпні.
Б Софійка міркувала, що найяскравішим козаком є Кирило Тур.
В Мій друг повторює, ви одійдіть за хату, а ми виліземо.
Г Марія Олексіївна запитала в нас , хто не виконав домашнє завдання.
4. При заміні прямої мови непрямою допущено помилку в реченні
А Батько сказав дітям, що час збиратися в дорогу.
Б Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.
В Сам до себе говорив Тимофій, що земля найкраще пахне восени.
Г Олена Петрівна запитала, хто купив Ользі таке гарне намисто.
5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А «Чого зажурився, мій любий козаче» . - питає дівчина вродлива.
Б «Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива,– Ти думав, що для тебе я забуду родину?»
В «А це ти, Максиме? - зрадів Карпо, дивлячись у вікно.– Заходь, заходь!»
Г «Ніщо так не красить людину, як натхнення» - подумала Ярославна.
6. Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А «Ну, з Богом!», – сказав дядько Тихін.
Б Поет підвівся з крісла й урочисто відповів ─ «Моя перша вчителька.»
В В Україні кажуть: «Веселка воду п’є».
Г «От би Ніні це побачити, от би вона зраділа, – пурхнула в моїй голові думка».
7.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А «Люди добрі,- благала Соломія, стоячи на колінах,- змилуйтеся, прийміть нас до хати».
Б Урешті зупинилася, нагнулася до землі й промовила: «Остапе!»
В «Ти, Соломіє?»- поспитав він і відкрив очі.
Г «Що ж воно буде?»- згодом перепитав Остап.– «Там як хто підгледить твій очіпок, не мине нас халепа.»
8. Пунктуаційну помилку допущено в рядку
А – Така та наша славна Україна, – твердить хлопчина в умі.
Б – Справа – дивна дівчина, – погладив себе козак, – годі її збагнути.
В – Добрий кінь, – кажуть козаки, – День біжить, а три лежить.
Г – Здоров, мій гнідий! – каже козак, погладжуючи гнучку шию коня.
9.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А «Це наше новосілля,- говорила Мотря : - завтра по дневі роздивимося краще».
Б «Вам здається, що тепер море, як синій птах?» - обізвалася сусіди.
В Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий!»
Г «Товаришу, - звернувся враз до нього, - мені треба оглянути рану».
10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Г. Сковорода наводить слова Плутарха: «Дружба…зменшує страждання».
Б «Духовне життя нації,─ вважає Г. Лозко,─ цілком залежить від здоров’я кожної особистості».
В Народна мудрість говорить: «Не потрібен і клад, коли в сім’ї лад».
Г «Ваша усмішка – це посланець вашої доброї волі,- пише Д. Карнегі і продовжує. - Ваша усмішка – ніби сонце, що пробивається крізь хмари».
11. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Юхим підозріло черкнув мене поглядом і в’їдливо запитав- « У тебе, жовтодзьобе, є баланс у голові?»
Б «Ох, голубе! – Лисиця застогнала. – Бодай би вже й не жить, як отаке терпіть!”
В «На мене хтось-то набрехав (бодай би той добра не знав!), що я хабарики лупила», – промовила Лисиця.
Г «Ти ще смаленого вовка не бачив? – посунув на мене Юхим. – То побачиш! Не тепер, так в четвер».
12. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А «Враг його,- каже,- знає, який тепер люд настав!»
Б «Да годi тобi розпитувать! - озвався пiп, - Бачиш, що не татаре, то i впускай»
В «Веди ж нас, Василю, до пана,- каже полковник Шрам.- Де вiн? Чи в
свiтлицi, чи в пасiцi?»
Г «Еге, добродiю,- каже Василь Невольник,- благую честь iзбрав собi пан
Черевань - нехай його Господь на свiтi подержить!»