Предмет: Окружающий мир, автор: Аноним

где можно разжигат кастёр помагите пожалуста на ету тему нам нужен реферат 3класс

Ответы

Автор ответа: Аленка1543
1
Где разжечь костер

Выбор и оборудование места для костра имеет значение. Конечно, уставшему охотнику, туристы или рвыболову, добравшемуся до места стоянки, сразу хочется прилечь и отдохнуть. Не поддавайтесь, найдите силы подготовить все для костра. Прежде чем ответить на вопрос, как правильно разжечь костер, стоит озаботиться тем, где развести костер. Итак, несколько советов по выбору места для костра.

место для костра должно быть по возможности укрыто от ветра и дождя; не стоит разводить огонь под кронами хвойных деревьев и на участках с сухой травой; костер должен располагаться с подветренной стороны от палаток и не ближе трех–пяти метров от них, чтобы разлетающиеся искры не прожгли ткань; не разводите костры на торфяниках, огонь в них легко распространяется вглубь.

Чтобы подготовить место для костра, расчистите участок диаметром метр–полтора от опавших листьев, сухой травы и прочего легковоспламеняющегося мусора. Если костер будет еще и очагом, то желательно снять верхний слой дерна и обложить выбранную площадку камнями. В открытых ветреных степных местностях костер следует заглубить и с наветренной стороны соорудить защитную стенку. В зимнее время надо полностью расчистить снег до поверхности земли.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: 0990334302d
ДАЮ 100 БАЛЛІВ, ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА !!!! Напиши вибірковий переказ, докладно зупинившись на описі ікони.

Найперші відомі нам давньоруські ікони датуються другою половиною ХІІ століття. До того часу ікони привозили на Русь із Візантії. Так, у Десятинну церкву їх привіз із Херсонеса князь Володимир. Печерський монастир закуповував образи в Константинополі.

Чи не найпопулярнішою на Русі була ікона Володимирської Богоматері. Кораблем її привезли з Константинополя. Ця ікона – не тільки визначний твір візантійського живопису, вона – одне з найвищих досягнень світового мистецтва.

Боже Дитя зворушливо пригорнулося до Матері. З невимовним сумом Богородиця дивиться на нас. Радість материнства завжди перейнята тривогою за майбутню долю дитини, такої безпорадної на зорі свого життя… А на Дитинча Марії чекає доля безприкладна: мучеництво, слава, влада над душами мільйонів людей… Богородиця знає це. Вона передбачає майбутні страждання та майбутню славу Сина. Тому такий скорботний і такий світлий її погляд…

Ікона знаходилась у Вишгороді поблизу Києва. Звідси її підступно вивіз князь Андрій Боголюбський до столиці свого Суздальського князівства – Володимира-на-Клязьмі. Назва міста дала наймення славетній іконі. Пізніше Богоматір Володимирську було урочисто перенесено до Москви.

За легендою, ікона була написана покровителем художників євангелістом Лукою. Він зобразив Марію на дошці від стола, за яким Христос трапезував із Матір’ю. Проте мистецтвознавці стверджують, що ікона була створена значно пізніше, а не в І сторіччі, коли жив Святий Лука.

Первісні розміри ікони – 0,78 х 0,55 м. Від малювання автора на іконній дошці залишилися лише лики Марії та Божого Дитяти. Усе інше було дописане десь у XV– XVI століттях.

Щоб зрозуміти, чому так сталося, треба знати, як створювалися ікони. Їх писали розтертими на яєчному жовтку фарбами на вкритій алебастром дошці. Зверху живопис покривали оліфою. Таке покриття зберігало іконну дошку від вологи, робило яскравими кольори. Проте оліфа з плином часу темніла, обриси зображеного ставали нечіткими, а далі й нерозрізнюваними. Художники намагалися поновити зчорнілий живопис, але не вміли цього. Пізніші нашарування фарб часто нівечили твір.

Реставрувати давні твори живопису навчилися відносно недавно. Богоматір Володимирська була поновлена на початку ХХ століття.

(За Л. Любимовим)