Question

вірш про грунт !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Answer 1

Нововік вплітає свої обмеженості.
 Нині чергова – приреченість,
Бо щоб не бути патетиці Духу,
 Треба рахувати речі,
Описувати їх, чудуватись «життям».
 А у той час ти дозволяєш
 Ввижанню асфоделів.
А у той час, що не має міри "тут",
Світло ідей відкидає тіні,
Які, нанизуючись, створюють путь Наверх.
  Зодягнувши взуття та пішовши у ліс,
 Воно грузне та квітне босоніжжю.
Повернувшись назад,
Відчувається заданість Руху:
 Мовби тихая течія, Та без Тиші,
Мовби берег чекання, Та все без ґрунту.