Предмет: Русский язык, автор: mrfrosty23

Задание 10. Составь предложения с прилагательными водный – водянис-
тый.

Ответы

Автор ответа: yuliyayudina
1
Я купил водянистые краски, у него были водянистые глаза (бесцветные) , его водянистый взгляд смотрел сквозь,я ездил на курорт в водный комплекс,водная поверхность была гладкой, водная станция работала исправно, мой друг купил водный мотоцикл, водянистый пар клубился над кастрюлей, спортсмены любят водный спорт,водянистые ягоды были сочными на вкус 
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: tygar009009
Стислий переказ " У степу" за Логвином:
Біля струмка козака Микола спішився и зсадовив малого на землю. Коня завіви у затінок, розсідлав. Самопал обережно притулив до дерева.
Микола розпакував речі. У торбинці лишилося ще трохи борошна, пшоно, кілька шматочків сала, міль та десяток сушених рибин.
Мідним казанком чоловік зачерпнув зі струмка крижаної води. Тоді всипав кілька жмень пшеничного борошна, посолив і почав вимішувати тісто. Коли тісто стало таке круте, що вже не липло до рук, Микола насипав у казанок ще борошна і заходився перетирати тісто з борошном грушевою ложкою, аж поки буханець тіста не перетворився на дрібненькі кульки. Їх Микола обережно зсипав у неглибоку дерев'яну миску.
Хлопчик тим часом напоїв коня Буланка й насипав йому вівса. Потім заступом викопав ямку,по боках поклав два шматки вивернутого дерну, а на них, як на цеглину, примостив поданий Миколою казанок, наповнений набраною зі струмка водою.
Козак сам заклав у ямку паливо, брязнув важким кресалом. І ось казанок облизують прозорі язики полум'я.
Коли завирував окріп, Микола всипав у казанок усю гору борошняних кульок. Ось випірнула з каламутного варива одна, друга, потім ще кілька закружляли по колу. Нарешті всі борошняні горошини піднялися нагору.
Микола зняв казанок з вогню, повичерпував варене тісто й наклав його у дерев'яну миску. Удвох із малим вони прочитали "Отче наш" і взялися розкошувати гарячою затіркою. Ще й по рибині з'їли.
Тільки козак зібрався загадати малому роботу, як побачив, що той уже спить на м'якій траві. Чоловік усе сам помив у струмкові й заховав у торби. Засипав піском вогнище, яке ще тліло. Осідлав Буланка, повантажив торби, припасував до сідла самопал.
У глибині долини козак побачив ніби кілька макових зернят. Алет зернята рухались!
Микола всадив сонного хлопчика в сідло і повів коня до найближчого пагорба. Крапки-вершники на мить застигли, а тоді почали невблаганно наближатися.
Козак знайшов густий кущ, один із товстих пагонів притис якомога нижче й жмаком трави прикрутив його верхівкудо сусіднього куща. До гілки ж приладнав стрілу.
Зладнавши такий "самостріл", Микола відвів від кущів коня. Невдовзі за його спиною наче дитина в долоні ляснула. То в когось із переслідувачів влучила Миколина стріла.
- Ваше, воріженьки щастя, що малий зі мною!
Чоловік легко злетів у сідло, малого ж пересадив наперед. Буганко чимдуж погнав до найближчого лісу.
Предмет: Литература, автор: abylgazinakamila6