Предмет: Қазақ тiлi, автор: Ырысбек

уста созине ангиме курау

Ответы

Автор ответа: VerveraBatm1997

Эм. Что?
уста созине ангиме курау

Ырысбек: ұста

Автор ответа: didi123456

Ұста — шебер, ісмер адам. Түрлі материалдардан тұрмысқа, күнделікті өмірге қажетті заттар, бұйымдар жасаған. Ұстаның негізгі құралдары: көрік, төс, ерітетін ожау, балғалар, көсеу, бұрғы, қашау, егеу, шеге, сым, қалыптар. Ұста қалыпта құю, соғу, шегендеу, қара бағдар қондыру, зер жүргізу, сіркелеу сияқты тәсілдерді қолданған. Қазақстан аумағындағы ұсталық өнер қола дәуірінен бастап кеңінен дамыған. Жасайтын материалына не бұйымына қарай дәстүрлі қазақ қоғамында ұсталар мүйізші, ерші, тоқушы (шыбық тоқушы), ағаш оюшы, сазгер, майдагер, мыскер, балғашы, таспашы, бәдізші, темірші, т.б. болып бөлінген.

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Английский язык, автор: pidhoratamila2011

11) I 12) We 13) They 14) Paola and Luis 15) We 16) She 17) Emily 18) He 19) Manuel 20) My sister VEWORKSHEETS (not/watch) movies on Netflix. (not/like) to eat at restaurants in this city. (not/work) every day. (not/listen) to rock music. (not/have) English classes on Saturday. (not/have) English classes on Sunday. (not/do) her homework at night. (not/go) to the supermarket on the weekend. (not/like) to eat sushi here. (not/exercise) in the morning. SLIVEWORKSH

2 года назад

Предмет: Русский язык, автор: onlines1baikovd

СРОЧНО ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА ДАЮ 30 БАЛЛОВ
Прочитайте текст.
Назови текст.
Определите тему и идею текста.
Составьте и запишите план текста.
Август. И на Севере очень часто стоит плохая погода.
Но и в плохую погоду, и в солнце я выхожу рано
утром из дому и иду в лес. Там я охочусь и собираю
грибы или просто перехожу с поляны на поляну и
смотрю на белые ромашки, которых здесь множество.
Мало ли что можно делать в лесу! Можно сесть на берег
озера и сидеть неподвижно. Прилетят утки, опустятся
на воду совсем рядом. Сначала они будут сидеть,
прямо вытянув шеи, потом начнут нырять, плескаться,
сплываться и расплываться. Я слежу за ними одними
глазами, не поворачивая головы. Потом выйдет солнце
из-за туч, прорвётся через листья над моей головой и
запустит золотые дрожащие пальцы глубоко в воду.
Тогда становятся видными длинные ржавые стебли
кувшинок. Возле стеблей показываются большие рыбы.
Они застывают в солнечном луче, не шевеля ни одним
плавником, будто греются или спят. И мне очень
странно следить за ними. Глядя на них, сам цепенеешь
и воспринимаешь всё, как сквозь сон. Мало ли что
можно делать в лесу! Можно просто лежать, слушать
гул сосен и думать.

2 года назад

Предмет: Українська мова, автор: tygar009009

Стислий переказ " У степу" за Логвином:
Біля струмка козака Микола спішився и зсадовив малого на землю. Коня завіви у затінок, розсідлав. Самопал обережно притулив до дерева.
Микола розпакував речі. У торбинці лишилося ще трохи борошна, пшоно, кілька шматочків сала, міль та десяток сушених рибин.
Мідним казанком чоловік зачерпнув зі струмка крижаної води. Тоді всипав кілька жмень пшеничного борошна, посолив і почав вимішувати тісто. Коли тісто стало таке круте, що вже не липло до рук, Микола насипав у казанок ще борошна і заходився перетирати тісто з борошном грушевою ложкою, аж поки буханець тіста не перетворився на дрібненькі кульки. Їх Микола обережно зсипав у неглибоку дерев'яну миску.
Хлопчик тим часом напоїв коня Буланка й насипав йому вівса. Потім заступом викопав ямку,по боках поклав два шматки вивернутого дерну, а на них, як на цеглину, примостив поданий Миколою казанок, наповнений набраною зі струмка водою.
Козак сам заклав у ямку паливо, брязнув важким кресалом. І ось казанок облизують прозорі язики полум'я.
Коли завирував окріп, Микола всипав у казанок усю гору борошняних кульок. Ось випірнула з каламутного варива одна, друга, потім ще кілька закружляли по колу. Нарешті всі борошняні горошини піднялися нагору.
Микола зняв казанок з вогню, повичерпував варене тісто й наклав його у дерев'яну миску. Удвох із малим вони прочитали "Отче наш" і взялися розкошувати гарячою затіркою. Ще й по рибині з'їли.
Тільки козак зібрався загадати малому роботу, як побачив, що той уже спить на м'якій траві. Чоловік усе сам помив у струмкові й заховав у торби. Засипав піском вогнище, яке ще тліло. Осідлав Буланка, повантажив торби, припасував до сідла самопал.
У глибині долини козак побачив ніби кілька макових зернят. Алет зернята рухались!
Микола всадив сонного хлопчика в сідло і повів коня до найближчого пагорба. Крапки-вершники на мить застигли, а тоді почали невблаганно наближатися.
Козак знайшов густий кущ, один із товстих пагонів притис якомога нижче й жмаком трави прикрутив його верхівкудо сусіднього куща. До гілки ж приладнав стрілу.
Зладнавши такий "самостріл", Микола відвів від кущів коня. Невдовзі за його спиною наче дитина в долоні ляснула. То в когось із переслідувачів влучила Миколина стріла.
- Ваше, воріженьки щастя, що малий зі мною!
Чоловік легко злетів у сідло, малого ж пересадив наперед. Буганко чимдуж погнав до найближчого лісу.