Предмет: Русский язык, автор: anetka83

Выделите из предложений и запишите словосочетания с существительным тропинка. Укажите от какого слова ставится в каждом словосочетании вопрос к существительному тропинка. ,, От дачи к озеру тянется узкая тропинка. по краям тропинки растут одуванчики. По этой тропинке мы каждый день ходим купаться. Эту тропинку мы очень любим. Этой же тропинкой мы возвращаемся домой. На этой тропинке мы часто встречаем друзей,, Запишите пять словосочетаний с существительным дорожка в разных формах с вопросами

Ответы

Автор ответа: OnEShoTeR
25

тропинка какая?узкая,по краям чего? тропинки,ходим по чему? по тропинке,любим что? тропинку,возвращаемся чем? тропинкой,встречаем где? на чём? на тропинке.

Иду по чему? по дорожке,нет чего? дорожки,думать о чём? о дорожке,увидел что? дорожку,пойду чем? дорожкой. 

Автор ответа: Sasha377
18

1. тропинка (какая?)-узкая - согласование (тип.связи.) тянется тропинка - грамматическая основа ->не может быть словосочитанием.

2.По краям (чего?)-тропинки - управление.

3.Тропинке (Какой?)- согласование.Ходим купаться (по чему?) по тропинке - управление.

4.Тропинку (какую?)-это согласование.Любим (что?)тропинку-управление.

5.Трапинкой (какой?)-этой -согласование возращаемся (как?) тропинкой управление.

6.Тропинкой (какой?)-этой согласование.Встречаем(где?) на тропинке -управление.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: knivets2000Nika
Допоможіть будь-ласка !
Потрібно написати переказ твору !

ВИБІР ШЛЯХУ

Його зненацька охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне туди, у невідоме?» І він зупинився серед шляху. Замислився. Огледівся. Хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: і неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його. А обіч уторованої дороги громадилися вершини, які здавалися такими стрімкими й неприступними, що на них ніхто не наважувався зійти.
До того ж їх оточували непрохідні хащі, глибокі яруги, гострі стрімчаки й бескиди…
І все ж він рішуче зійшов з гладенької дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. І вже ніщо не могло зупинити сміливця: ні колюче терня, ні скелясті крутосхили, ні глибокі урвища. Він здіймався все вгору і вгору. «Божевільний!» — жахалися одні, що спокійно дибалів гостинцем. «Відчайдушний!» — захоплено вигукували інші, які вже готувалися рушити й собі вслід за сміливцем. «Щасливий!» — зітхали ті, які через свою
кволість, несміливість чи полохливу вдачу не могли піти за першопрохідцем.
А були й такі, що мовчки заздрили й потайки зневажали сміливця.
Що йому до того! Він уперто здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання, його щастя, його слава й безсмертя. Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий!
А йому тоді йшов уже тридцять другий. За спиною в нього і вчителювання, і участь у боях, і робота в провідній республіканській газеті художником ілюстратором, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали гострі, дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі щодня приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим, і пророкували йому творче майбуття.
А його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. Усе дужче й дужче почувався невдоволеним, бо відчував у собі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. І однієї ночі після роздумів він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. Залишає мольберт, фарби, закінчені й незакінчені полотна — залишає назавжди.
Із плащем через плече й дорожнім портфелем у руці поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його на берег Чорного моря, у красуню Одесу. А вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три заповітних слова:
— Хочу стати режисером!
Це був Довженко (С. Плачинда; 371 слово).
Предмет: Русский язык, автор: darcona2015