Предмет: Українська мова,
автор: yulia20062000
Помогите пожалуйста решить упражнение
Визначте джерела походження фразеологізмів.
1. Комар носа не підточить; знати собі ціну; лити воду на чужий млин; мати грунт під ногами; заварити кашу; легкий хліб; гав ловити; скатертю доріжка; закидати вудку; птиця високого польоту; альфа й омега.
2. Вогонь в одежі слова. Не минайте ані титли, ніже тії коми. В сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій. Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись.
Ответы
Автор ответа:
84
1. народна мова (фольклор). Альфа і омега - біблійні вислови
2. література (крилаті вислови письменників)
2. література (крилаті вислови письменників)
Автор ответа:
129
Велика кількість фразеологізмів
виникла із словосполучень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, реалій
побуту чи родинних стосунків, із сільськогосподарських та трудових процесів, різних ремесл чи виробництв, народних обрядів та звичаїв
, також вони можуть мати біблійне
походження чи відноситися к античнім міфам.
Перша група фразеологізмів має фольклорне або професійне походження.
«Комар носа не підточить (не буде до чого прискіпатися)» - спочатку під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди чи камені між якими важко було просунути навіть такий гострий і тонкий предмет, як комариний ніс.
«Знати собі ціну (мати самоповагу та гідність)» - народна мова є джерелом походження даного фразеологізму. Спочатку фразеологізм «знати собі ціну» виступав як вільне словосполучення, але з часом цей вислів став крилатим.
«Лити воду на чужий млин (діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь )» - це вираз виробничо-професійного походження.
«Мати грунт під ногами (почувати себе впевнено та незалежно)» - джерело походження народний фольклор.
«Заварити кашу» (затіяти якусь неприємну справу) – це вираз народного походження, тому що ще за старих часів каша була основною стравою у селян і з нею було пов’язано багато фразеологічних зворотів.
«Легкий хліб (здобутий без особливих зусиль) » - джерело походження цього фразеологізму пов’язане з тяжким процесом праці вирощування хліба в стародавні часи.
«Гав ловити (марно витрачати час)» - фраза народного походження.
«Скатертю доріжка (йди куди завгодно)» - вираз скатертиною дорога спочатку вживався тільки як побажання щасливої дороги, але з часом люди його почали вживати іронічно, в значенні «забирайся геть».
«Закидати вудку (обережно натякати на що-небудь з метою дізнатися потрібну інформацію)» - крилата фраза пов'язана з рибальством.
«Птиця високого польоту (людина, яка займає високе суспільне становище)» - цей вираз пов'язані з спостереженням людини за світом тварин і птахів.
«Альфа й омега (початок і кінець чого-небудь)» - цей вислів має біблійне походження.
Друга група фразеологізмів має літературне походження .
«Вогонь в одежі слова» – цей вислів узятий із поеми І. Я. Франка «Лісова ідилія» (1906).
«Не минайте ані титли, ніже тії коми» – цей вираз належить Тарасу Шевченко у вірші «I мертвим, і живим, і ненародженим, землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє»
«В сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій» – поетичні слова Тараса Григоровича Шевченко «Заповіт».
«Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» – цей вираз належить Лесі Українки в драмі-феєрії "Лісова пісня".
Перша група фразеологізмів має фольклорне або професійне походження.
«Комар носа не підточить (не буде до чого прискіпатися)» - спочатку під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди чи камені між якими важко було просунути навіть такий гострий і тонкий предмет, як комариний ніс.
«Знати собі ціну (мати самоповагу та гідність)» - народна мова є джерелом походження даного фразеологізму. Спочатку фразеологізм «знати собі ціну» виступав як вільне словосполучення, але з часом цей вислів став крилатим.
«Лити воду на чужий млин (діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь )» - це вираз виробничо-професійного походження.
«Мати грунт під ногами (почувати себе впевнено та незалежно)» - джерело походження народний фольклор.
«Заварити кашу» (затіяти якусь неприємну справу) – це вираз народного походження, тому що ще за старих часів каша була основною стравою у селян і з нею було пов’язано багато фразеологічних зворотів.
«Легкий хліб (здобутий без особливих зусиль) » - джерело походження цього фразеологізму пов’язане з тяжким процесом праці вирощування хліба в стародавні часи.
«Гав ловити (марно витрачати час)» - фраза народного походження.
«Скатертю доріжка (йди куди завгодно)» - вираз скатертиною дорога спочатку вживався тільки як побажання щасливої дороги, але з часом люди його почали вживати іронічно, в значенні «забирайся геть».
«Закидати вудку (обережно натякати на що-небудь з метою дізнатися потрібну інформацію)» - крилата фраза пов'язана з рибальством.
«Птиця високого польоту (людина, яка займає високе суспільне становище)» - цей вираз пов'язані з спостереженням людини за світом тварин і птахів.
«Альфа й омега (початок і кінець чого-небудь)» - цей вислів має біблійне походження.
Друга група фразеологізмів має літературне походження .
«Вогонь в одежі слова» – цей вислів узятий із поеми І. Я. Франка «Лісова ідилія» (1906).
«Не минайте ані титли, ніже тії коми» – цей вираз належить Тарасу Шевченко у вірші «I мертвим, і живим, і ненародженим, землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє»
«В сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій» – поетичні слова Тараса Григоровича Шевченко «Заповіт».
«Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» – цей вираз належить Лесі Українки в драмі-феєрії "Лісова пісня".
Похожие вопросы
Предмет: Физика,
автор: Аноним
Предмет: Английский язык,
автор: pupil5a262021
Предмет: Геометрия,
автор: panpankes15
Предмет: Химия,
автор: Goinhui
Предмет: Другие предметы,
автор: noname9613