Ответ по предмету Русский язык: Какое выразительное средство используется в предложении:"...эти бедные селенья,эта скудная природа..."

Предмет: Математика, автор: eminiyasuleymanzad

Exercise 7 Write down each sequence and find the next two numbers. For questions 1 to 4, also state the term-to-term rule. 1. 2, 6, 10, 14 2. 2, 9, 16, 23 4. 13, 8, 3, -2 5. 7, 9, 12, 16 7. 1, 2, 4, 7, 11 8. 1, 2, 4, 8 10. 10, 8, 5, 1 11.-18, -13,-9, -6 13. 27, 9, 3, 1 14. 162, 54, 18, 6 16. 1, 4, 20, 120 17. 2, 3, 1, 4, 0 3. 95, 87, 79, 71 6. 20, 17, 13, 8 9. 55, 49, 42, 34 12. 120, 60, 30, 15 15. 2, 5, 11, 20 18. 720, 120, 24, 6 Look at the sequence which starts 5, 9, 13, 17, ... What is the 10th number in the sequence? What is the nth number in the sequence? [n stands for any whole number.] Is there a formula so that we can easily find the 50th or 100th number in the sequence? The 1st term in the sequence is (4 × 1) + 1 = 5 The 2nd term in the sequence is (4 × 2) + 1 = 9 The 10th term in the sequence is (4 × 10) + 1 = 41 The 50th term in the sequence is (4 ×50) + 1 = 201 The 1000th term in the sequence is (4 × 1000) + 1 = 4001 The nth term in the sequence is (4x× n) + 1 = 4n + 1

1 год назад

Предмет: Английский язык, автор: arzuguseynova18

Пожалуйста,помогите до завтра!

1. A mammoth had a long ... and hair.
2. Cave is a big natural... where cavemen live.
3. A cave man used stone for making a ....
4. They used different animal... to cover their bodies.
5. They killed animals with ... .
6. A cave man made a fire and ... meat over it.

roasted
hole
spears
trunk
fire
skin

1 год назад

Предмет: Українська мова, автор: Darinka66

Ніщо так легко не зводить, зближаючи і єднаючи нас, як дорога. Міжміська електричка шуміла через поля. Не було нічого дивного й незвичайного, коли, зустрівшись в електричці, я відразу заприяз нився зі скульптором Іваном Будним. Мені ім понувало його відкрите, розумне обличчя. Різ кий злам брів, стулені губи і, як вмерзлі обіч невеликого рота, складки свідчили не лишепро вольовитість, а й про те, що цей чоловік уміє стримувати задушевність, не виставля ючи її напоказ, як сентиментальну нікчем ність. Менш ніж через чверть години я довіда вся, що він їде на день народження своєї мате рі в рідне село Чорний Дунаєць. Коли електричка зупинилась, Іван Будний ніяково, аж якось знічено запропонував: — А то ходімо... Побачите мою роботу, од ну з моїх робіт. Ми висіли з електрички. Перед нами, кіло метрів півтора від полустанка, відкривалося село, островуючи серед хлібів. За роздумами я й нестямився, як заасфальтованою доріж кою підійшли до пам’ятника. — От! — тільки й мовив скульптор, і я здо гадався: одна з його робіт. Пам’ятник жінці — Мотрі Будній, як свід чив напис — стояв на низькому постаменті. — Кілька слів про себе. Дозволите? Ба чите, я народився в евакуаційному обозі — на шляху, на початку війни. Обоз зупинився в цьому селі. Налетіли літаки, посипалися бомби. Я так і не знаю, хто була моя мати. Мо тря Будна знайшла мене, немовля, серед міси ва людських тіл і крові. Знайшла, принесла і прийняла до своїх шести. Її чоловік не повер нувся з війни. Ми росли чередою. Я завжди хотів їсти. Найбільше — деруни. Гарячі, зі сковороди. Перші були мої. Сусідки дорікали й шпетили маму: «Та він тобі голову об’їсть. Хіба мало, що ти вдова солдатка? Хіба ти його народила?» А мама відповідали: «А таки так, я народила його з народної біди...» Мати тяж ко робили. Буряки, буряки — ланище, а на ньому і мати і ми, діти, з ними. Перепочивши, мати підіймали свої руки й казали: «Пальці, діти пальці — сини, дочки мої...» Ми мовчки стояли перед пам’ятником. Обличчя Мотрі Будної було повне великої муки і великого болю, але не виражало приреченос ті. Різець скульптора вловив безперервний, безконечний рух мислі на її задуманому чо лі — робити діло, бо воно спільне. Хіба ми всі не коріння одного дерева? Цей різець вловив і сам висвіт материнської душі, який не згасає у зморшках під очима. — Іване! Іване! До нас, власне, до скульптора хтось гукав. Він відгукнувсь: — А я вже тут! — Казав мені: — Мої брати і сестри — наша гал айстра. Ми кожного року збираємось на мамині іменини. До нас наближалися громадкою жін ки і чоловіки, ведучи дітей. Ішли, пропахлі сонцем,— народ серця, народ розуму, народ рук — до своєї матері.
Замінити першу особу третьою, і завершіть переказ думкою.

1 год назад

Предмет: История, автор: PalYulka

Чим житло і начиння тогочасних європейців стали нагадувати сучасні?

7 лет назад

Предмет: Математика, автор: fidnik

нужна помощь! 20 баллов

лУблУ вас спс

7 лет назад

Какое выразительное средство используется в предложении:"...эти бедные селенья,эта скудная природа..."

Ответы