Предмет: Литература, автор: Аноним

Как вы думаете, почему Гринёв был выбран Пушкиным в качестве главного героя повести?

Ответы

Автор ответа: NgRoma
0
Форма повествования, выбранная автором, говорит о его исторической зоркости.
НЕ СЛУЧАЕН И ВЫБОР АВТОРОМ ПЕТРА ГРИНЕВА В КАЧЕСТВЕ РАССКАЗЧИКА. ПУШКИНУ НУЖЕН БЫЛ СВИДЕТЕЛЬ, НЕПОСРЕДСТВЕННО УЧАСТВОВАВШИЙ В СОБЫТИЯХ, КОТОРЫЙ БЫЛ ЛИЧНО ЗНАКОМ С ПУГАЧЕВЫМ И ЕГО ОКРУЖЕНИЕМ. ГРИНЕВ НЕ МОЖЕТ НЕ РАССКАЗАТЬ О ПУГАЧЕВЕ И ЕГО СОРАТНИКАХ, Т. К. НЕРЕДКО ОТ НИХ ЗАВИСЯТ ЕГО ЖИЗНЬ И СЧАСТЬЕ. ВСПОМНИМ СЦЕНУ КАЗНИ ИЛИ СЦЕНУ ОСВОБОЖДЕНИЯ МАШИ. С ДРУГОЙ СТОРОНЫ, ГРИНЕВ - ОФИЦЕР, ПРИЗВАННЫЙ ПРИСЯГОЙ УСМИРИТЬ БУНТ, ОН ВЕРЕН ДОЛГУ. И МЫ ВИДИМ, ЧТО ПЕТР ГРИНЕВ, ДЕЙСТВИТЕЛЬНО, НЕ УРОНИЛ СВОЕЙ ОФИЦЕРСКОЙ ЧЕСТИ. ОН ДОБР, БЛАГОРОДЕН. НА ПРЕДЛОЖЕНИЕ ПУГАЧЕВА СЛУЖИТЬ ЕМУ ВЕРОЙ И ПРАВДОЙ, ГРИНЕВ ОТВЕЧАЕТ С ТВЕРДОСТЬЮ ОТКАЗОМ, Т. К. ПРИСЯГАЛ ГОСУДАРЫНЕ-ИМПЕРАТРИЦЕ.
В КАЧЕСТВЕ РАССКАЗЧИКА ПУШКИН НАМЕРЕННО ВЫБРАЛ ДВОРЯНИНА. КАК ДВОРЯНИН ПО СВОЕМУ СОЦИАЛЬНОМУ ПРОИСХОЖДЕНИЮ ОН ОТВЕРГАЕТ ВОССТАНИЕ "КАК БЕССМЫСЛЕННЫЙ И БЕСПОЩАДНЫЙ БУНТ", КРОВОПРОЛИТИЕ. ПЕТР ГРИНЕВ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНО ПОВЕСТВУЕТ НАМ НЕ ТОЛЬКО О КРОВАВЫХ И ЖЕСТОКИХ РАСПРАВАХ, - ПОДОБНЫХ РАСПРАВЕ В БЕЛГОРОДСКОЙ КРЕПОСТИ, НО И О СПРАВЕДЛИВЫХ ПОСТУПКАХ ПУГАЧЕВА, ЕГО ШИРОКОЙ ДУШЕ, МУЖИЦКОЙ СМЕКАЛКЕ, СВОЕОБРАЗНОМ БЛАГОРОДСТВЕ. ТРИ РАЗА ИСПЫТЫВАЛ СУДЬБУ ПЕТР ГРИНЕВ, И ТРИ РАЗА ЩАДИЛ И МИЛОВАЛ ЕГО ПУГАЧЕВ. "МЫСЛЬ О НЕМ НЕРАЗЛУЧНА БЫЛА ВО МНЕ С МЫСЛЬЮ О ПОЩАДЕ, - ГОВОРИТ ГРИНЕВ, - ДАННОЙ МНЕ ИМ В ОДНУ ИЗ УЖАСНЫХ МИНУТ ЕГО ЖИЗНИ, И ОБ ИЗБАВЛЕНИИ МОЕЙ НЕВЕСТЫ".
ОБРАЗ ГРИНЕВА ДАН В "ДВУХ ИЗМЕРЕНИЯХ": ГРИНЕВ - ЮНОША, НЕДОРОСЛЬ И ГРИНЕВ - СТАРИК. МЕЖДУ НИМИ СУЩЕСТВУЕТ НЕКОТОРОЕ РАЗЛИЧИЕ В УБЕЖДЕНИЯХ. СТАРИК НЕ ТОЛЬКО ОПИСЫВАЕТ, НО И ОЦЕНИВАЕТ ЮНОШУ. ИРОНИЧЕСКИ РАССКАЗЫВАЕТ ГРИНЕВ О СВОЕМ ДЕТСТВЕ, ПРИ ОПИСАНИИ ЭПИЗОДА БЕГСТВА ИЗ ОСАЖДЕННОГО ОРЕНБУРГА ВОЗНИКАЕТ ИНТОНАЦИЯ, ОПРАВДЫВАЮЩАЯ БЕЗРАССУДНЫЙ ПОСТУПОК ГЕРОЯ. ВЫБРАННАЯ ФОРМА ПОВЕСТВОВАНИЯ ПОЗВОЛЯЕТ ПОКАЗАТЬ ВЗГЛЯД ГЕРОЯ НА СЕБЯ СО СТОРОНЫ. ЭТО БЫЛА УДИВИТЕЛЬНАЯ ХУДОЖЕСТВЕННАЯ НАХОДКА
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: wwertyaliz
расставить запятые:
плиз))

1. Л юблю (1) тебя (2) булатный мой (3) кинжал (4)

Товарищ светлый и холодный.

Задумчивый грузин на месть тебя ковал,

На грозный бой точил черкес свободный. Ты дан мне в спутники (5) любви залог (6) немой (7)

И страннику в тебе пример не бесполезный:

Да, я не изменюсь и буду твёрд душой,

Как ты, как ты (8) мой друг (9) железный.

2. Какая тишь! Уже (1) наверно (2) поздно.

Давно (3) должно (4) быть (5) спели петухи…

А даль чиста. А небо звёздно-звёздно.

И вкруг луны – зелёные круги.

3. Мы опять в сомненье – век двадцатый:

Цирк у нас (1) конечно (2) мировой, –

Клоун (3) правда (4) слишком мрачноватый –

Невесёлый клоун, не живой.

4. Милые берёзовые (1) чащи!

Ты (2) земля! И вы (3) равнин пески!

Перед этим сонмом уходящих

Я не в силах скрыть своей тоски.

5. Серебристая (1) дорога (2)

Ты (3) зовёшь меня куда?

Свечкой чисточетверговой (4)

Над тобой (5) горит звезда.

Дай (6) ты (7) мне зарю на дровни,

Ветку вербы на узду.

Может (8) быть (9) к вратам Господним

Сам себя я приведу.

6. Скажи-ка (1) дядя (2) ведь (3) не даром (4)

Москва, спалённая пожаром,

Французу отдана?

Ведь (5) были ж (6) схватки боевые,

Да (7) говорят (8) ещё какие!

Недаром (9) помнит вся Россия

Про день Бородина!​
Предмет: Українська мова, автор: mgurin71
1.Який спосіб зв’язку між підметами в поданому реченні?
В ній чебреці, гречки, і пшениці, й овес напоєні теплом (А. Малишко).
а) сполучниковий; б) безсполучниковий; в) змішаний.
2.Виділіть речення з однорідними членами:
а) Ось крамничний пшеничний несу радо хліб; б) Удовина хата була висока, світла й дзвінка;
в) Непересічною здається нещодавня знахідка в Чернігові великого давньоруського скарбу;
г) Поверніть мене до класу срібним покликом дзвінка.
3. Члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції, називаються:
а) відокремленими; б) неоднорідними; в) однорідними; г) уточнювальними.
4. Назвіть речення з однорідними присудками:
а) Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід, звиває собі віночок;
б) Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів;
в) Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, в завтрашнє, в безкрає;
г) З берега на берег можна добутися баржами або човнами.
5. Які сполучники вжиті при однорідних членах в поданому реченні?
Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод.
а) протиставні; б) розділові; в) єднальні; г) підрядності.
6. Виділіть речення з неоднорідними означеннями:
а) На липах з’явилося свіже молоде листя;
б) Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна;
в) Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце;
г) Одшуміли над Придесенням перші весняні грози.
7. Виділіть речення, у якому вжиті розділові сполучники:
а) Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині; б) Хто ти, мрія чи сон?
в) Не краса красить, а розум; г) Чоловіки весело, з жартами відповіли на привітання.
8. Назвіть речення з протиставними сполучниками:
а) Гарна нивка, та чужа; б) Не то сон, не то забуття склепляли повіки:
в) Сінешні й хатні двері були відчинені; г) Мене весь час то палило, то морозило.
9. Слова, що поєднують в одну групу однорідні члени речення, називаються:
а) однорідними; б) уточнювальними; в) узагальню вальними; г) увідокремленими.
10. Виділіть речення з узагальнювальним словом:
а) Вечірнє небо гори ліси відлунюючи той спів бриніли як грандіозна чутлива мембрана;
б) На високих горбах шуміли під вітром дуби липи клени;
в) Скрізь червоно на небі на узгір’ях і на горі; г) І вже не один а безліч жайворонків оспівують небо.
11.Визначте речення, у якому при узагальню вальному слові слід поставити тире:
а) Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі і Карпо і Лаврін і Кайдашиха і Мелашка;
б) Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка і дзижчанням польових мух;
в) Широка синя стрічка в материному очіпкові біла сукня на дочці червоний бант у косах усе так налякало студента, що він сидів як на шпильках.
12.Визначте речення, у якому при узагальнювальному слові слід поставити двокрапку: