Предмет: Русский язык, автор: хорошист136

разберите предложение по членам предложении. Лягушка - элементарное животное.

Ответы

Автор ответа: lida14081999
1
Лягушка - подлежащее, элементарное - определение, животное - сказуемое.

хорошист136: А ты можешь объяснить почему второе существительное выражено сказуемым?
lida14081999: Нас учили так: О ком говорится в предложении? О ЛЯГУШКЕ. А что о ней говорится? Что она ЖИВОТНОЕ. ЛЯГУШКА - подлежащее, ЖИВОТНОЕ - сказуемое.
хорошист136: спасибо огромное!!!
dadabaevaanisa: Лягушка- элементарное животное! Кто?- лягушка(И.п.)- подлежащее; Какое?- элементарное- определение; Кто?- животное(в.п)- дополнение.
хорошист136: Об этом спроси учительницу лучше!!!
lida14081999: Да . Животное - не дополнение. Не так это определяется. Тем более после ЛЯГУШКИ тире стоит. Не знаю, как уж объяснить понятнее, и в самом деле у учителя тогда спросите. Но я точно знаю, о чем говорю со своей 10-ой за четверть по русскому. По крайней мере, можете мне верить 1
хорошист136: 5 слов с суффиксом айш? Пожаааалуйста!
lida14081999: Глубочайший, высочайше, горчайший, ближайший, крепчайший.
Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: hhhsuss
Предмет: Українська мова, автор: ulakorduk
Даю 80 балів. Знайдіть головні члени речення: 1. Я для інших одцвів, я під серцем сховав свої квіти, я від ока чужого туманом осіннім укривсь,
я тобі засвічусь, як нікому іще не світивсь
Але якось вночі підійди і торкни мої віти
(В. Симоненко). 2. Як він любив цю переджнив'яну і жнив'яну пору, коли після всіх тривог тиха міс
терія нив ставала радістю душі (М. Стельмах). 3. Ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом
його творчості; вона щоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім'я чого він працює; вона була
і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (Д. Павличко). 4. Очі його були широко відкриті, в іх.
ній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (Ю. Мушкетик). 5. День був
ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик). 6. Буду мріяти й жити на крилах надій
(Д. Луценко). 7. Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза
(О. Довженко). 8. Ми — смертні. Та знайте: народ не вмира! (В. Симоненко) 9. Вечір був м'який, теп-
лий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).