Предмет: Русский язык, автор: 02113117

Морфемный состав слова - это всегда интересно! В каком(-их) варианте(-ах) морфемный состав выделенных слов совпадает?
девушка ДОБРА - накопил ДОБРА
небольшой ОЖОГ - ОЖЁГ руку
резиновый ЖГУТ - ЖГУТ листья
НАСТРОЙ гитару - боевой НАСТРОЙ
ЧУДЕСНО отдохнуть - изображение ЧУДЕСНО

Ответы

Автор ответа: ibragimov2

одно и то же
например добра корень добр а оканчание а и все также а если чередования ни чего страшного

02113117: спасибо а вот например ожог ожег?

ibragimov2: У них чередования е и о корень жог жег одинаковы

ibragimov2: Как тебя зовут

ibragimov2: Я вашем имени могу корень поставить

яИзРая: Это совершенно разные лова, если что так

Автор ответа: Natoloka

Согласна,ничем не отличается

02113117: тот же самый вопрос

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Українська мова, автор: Аноним

Правильно утворено ступінь порівняння прикметника а) тяжкіша задача б) сама рідна людина в) більш близька дорога г)менш солодше тістечко

2 года назад

Предмет: История, автор: saduajzere

Помогитеее СРОЧНООООООАОАОАООААО

2 года назад

Предмет: Українська мова, автор: sofia0908kiki

1. Прочитайте оповідання та виконайте завдання.

Правда мозолів Початок розхристано-тривожних 1990-х. Ритмічно погойдуючись, біжить зеленим тунелем поїзд. Тернопіль залишився позаду, тож пасажири, зайнявши місця, поринули у свої думки. Дехто дрімає, то тут, то там спалахують вогники розмов. Переді мною дві жінки-пенсіонерки з дещо зарозумілими, зі слідами колишньої вро- ди обличчями. Крізь дрімоту до вух долітають окремі фрази. Про городи, дітей, онуків. — Я ще з квітня пенсії не отримувала. — А я що? — підхоплює сусідка. — Таки колись ліпше було. — І то все та Україна наробила, — аж сичить жінка. Я вже готовий був утрутитися в розмову, але тут підняла голову старенька бабуся в білій хустині. Поправивши маленький клуночок, який тримала в руках, заговорила: — Краще було, жіночки? А знаєте, на чому воно трималося? На ось цих колгоспних мозолях, — показала старечі долоні з покрученими пальцями, — і нагайці бригадира. І не гнівіть бога, шановні: Україна — то не начальство, а наша чорна земля, і вона не винна, що носить на собі всяку погань. Настала напружена тиша. Поїзд тим часом мчав, борючись із простором і часом. На обрії забілів Збараж (І. Коваль).

А. Яка тема й головна думка оповідання? Який стиль мовлення?

Б. Визначте зав’язку, кульмінацію та розв’язку цього оповідання.

В. Що є спільного між початком і кінцем оповідання «Правда мозолів»?