Предмет: Химия, автор: ЛейсанНуриева

   Составьте все возможные уравнения реакций между приведёнными ниже веществами:

CuO, HCl, NaOH, Ca(OH)2, H2O, Na2O, H2SO4(разб), Fe(OH)3, CO2, SO2

Na, FeO, Mg(OH)2, Fe, 

Ответы

Автор ответа: romulus342
0

1. CuO + 2HCl = CuCl₂ + H₂O
2. CuO + 2NaOH + H₂O = Na₂[Cu(OH)₄]
3. CuO + H₂SO₄(разб.)  = CuSO₄ + H₂O
4. NaOH + HCl = NaCl + H₂O
5. Ca(OH)₂ + 2HCl = CaCl₂ + 2H₂O
6. Na₂O + 2HCl = 2NaCl + H₂O
7. Fe(OH)₃ + 3HCl = FeCl₃ + 3H₂O
8. 2Na + 2HCl = 2NaCl + H₂↑
9. FeO + 2HCl = FeCl₂ + H₂O
10. Mg(OH)₂ + 2HCl = MgCl₂ + H₂O
11. Fe + 2HCl= FeCl₂ + H₂↑
12. H₂SO₄(разб.) + 2NaOH = Na₂SO₄ + 2H₂O
13. Fe(OH)₃ + NaOH = NaFeO₂ + 2H₂O
14. CO₂ + 2NaOH = Na₂CO₃ + H₂O
15. SO₂ + 2NaOH = Na₂SO₃ + H₂O
16. Fe + 2NaOH + 2H₂O = Na₂[Fe(OH)₄] + H₂↑
17. Ca(OH)₂ + 2H₂SO₄(разб.)  = Ca(HSO₄)₂ + 2H₂O
18. CO₂ + Ca(OH)₂ = CaCO₃↓ + H₂O
19. SO₂ + Ca(OH)₂ = CaSO₃ + H₂O
20. Na₂O + H₂O = 2NaOH
21. CO₂ + H₂O = H₂CO₃
22. SO₂ + H₂O = H₂SO₃
23. 2Na + 2H₂O = 2NaOH + H₂↑
24. Na₂O + H₂SO₄ = Na₂SO₄ + H₂O
25. Na₂O + 2H₂SO₄ = 2NaHSO₄ + H₂O
26. Na₂O + CO₂ = Na₂CO₃
27. Na₂O + SO₂ = Na₂SO₃
28. 3H₂SO₄(разб.)  + 2Fe(OH)₃ = Fe₂(SO₄)₃ + 6H₂O
29. FeO + H₂SO₄(разб.) = FeSO₄ + H₂O
30. Mg(OH)₂ + H₂SO₄(разб.)  = MgSO₄ + 2H₂O
31. Fe + H₂SO₄(разб.) = FeSO₄ + H₂↑
32. Na + H₂SO₄(разб.) = Na₂SO₄ + H₂↑
33. Mg(OH)₂ + 2CO₂ = Mg(HCO₃)₂
34. Mg(OH)₂ +  CO₂ = MgCO₃ + H₂O
35. Mg(OH)₂ +  SO₂ = MgSO₃ + H₂O
36. Mg(OH)₂ + 2SO₂ = Mg(HSO₃)₂

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Люди помогите пересказать пожалуйста, очень срочно,умоляю!!!!

Ми йшли стежкою мовчки в густих лозах. Діди йшли попереду з сітками і хропачами дуже повільно, ніби на звичайну нічну рибну ловлю, і, здавалося, не звертали жодної уваги ні на гарматну стріля­нину, ні на рев німецьких нахабних літаків,— одним словом, увесь німецький феєрверк, що так замучив нас за останні дні важкого від­ступу, для них ніби не існував зовсім.

— Слухай, батьку! Ти не можеш іти трохи швидше? — звернувся до Платона Троянда.

Платон не одповів.

— Слухайте, діду, ви не можете іти трохи швидше?— стримуючи дрижаки, спитав Троянда ще раз.

— Ні, не можу,— одповів Платон. — Чого ви отакий швидкий ста­ли, хто вас знає? Старий я вже швидко ходити. Одходив уже своє.

— Скажіть, а де ж річка? Далеко річка?

— А ось і річка.

Дійсно, лоза зразу кінчалась, а ми вийшли на чистий піщаний висип. Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий бе­рег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.

Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, унизу зо­всім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими головами, було написано шаленими крученими криваво-червоними і жовтими мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося у воді, і здавало­ся, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а міжхмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і попереджа­ла нас своїми грізними знаками.

Риба боялася такої ночі і шугала по висипах на мілині. Десь за нами і ліворуч попід хмарою носилися ракети, мов змії. Було видно. Світи­ло жовтуватим відблиском жовтої корони хмар. Гриміли гармати. Ми стояли нерухомі. Було щось надзвичайне, урочисте і грізне. Усі при­мовкли і розгубилися, немов перед якоюсь виключною подією.

— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вмі­ли шануватися, так уже повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.

Ми розсілися у човні мовчки, і кожний думав свою невеселу думку.

— У тебе готово, Савко?

— Можна.

А хмар наперло... Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, по­чинається? — Дід Платон подивився на небо і плюнув у долоню. По­тім він узяв весло і сильним рухом одштовхнувся од берега.

Савка з онуком гребонули опачинами.

Човен був великий і старий-престарий. Він увесь був просмоле­ний смолою і покарбований часом.

Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху ча­рівну річку, і на берег, і на суворого кормчого діда, що піднімався наді мною на фоні урочистого неба​
Предмет: Математика, автор: vadimshengoff63