Предмет: Русский язык, автор: xomyakova04

По ручью и по болоту Шёл охотник На охоту. Весь до нитки он промок И костёр в лесу зажёг. Спать, решил охотник, лягу, Ночь темна, а путь — велик. И на
ближнюю корягу Он повесил в тот же миг Шляпу, куртку и рубашку, Нож, ружьё, С водою фляжку, Новый кожаный ягдташ, Сапоги и патронташ. Как вы Думаете , чем закончилась эта история? Рассмотрите картинку и напишите об этом. Помогите пожалуйста очень срочно!

Приложения:

Ответы

Автор ответа: bvbqw

Вот охотник сел на кресло , раскачался и заснул

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: История, автор: mayamagic1144

Что чаще всего изображалось на рисунках древнего человека? Для чего они создавались?

1 год назад

Предмет: История, автор: beloshisdima

ДАЮ МНОГО БАЛОВ ТОЛЬКО ПОМОГІТЕЕЕ
РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН особливості соціально-економічного розвитку украïнських земель у XVI

1. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Українське суспільство XVI ст. було, як і раніше, неоднорідним за національним і соціальним складом. До привілейованих станів нале кали шляхта й духовенство. Непривілейованими були міщани й селяни.

Шляхетська верхівка мала велику владу на місцях: організовува ли судочинство й оборону, забезпечували порядок. Серед середньої і дрібної шляхти переважали місцеві роди.

На вершині соціальної піраміди перебували магнати. До магна тiв належали князі, які становили верхівку суспільства. Сходинкою нижче в соціальній піраміді розміщувалися пани - власники спадко в вих земель. Ще нижче перебували бояри-зем'яни представники се редньої і дрібної шляхти, які володіли землею за умови несення служ би у представників вищих верств шляхти.Також до привілейованого стану українського суспільства належа. ло вище духівництво.

Міське населення було неоднорідним і складалося з патриціату (заможні магістратські урядники), бюргерства (ремісники, майстри) та плебсу (дрібні торговці, підмайстри).

Найчисленнішою, однак найбільш безправною верствою тогочасно го суспільства, були селяни. За право жити і господарювати на землях шляхти селяни сплачували ренту: натуральну (продуктами), грошову та відробітками в панському господарстві. Однак у більшості шляхет ських маєтків селяни сиділи на дворищах мали у своему розпо рядженні ділянки землі, які й обробляли.

Разом із членами великих родин часто жили далекі родичі та навiть чужі люди - коморники і підсусідки. У селянських господарствах також працювали наймити, домашні слуги та челядь-невільники.

Зростання попиту на хліб та iнше збіжжя внаслідок збільшення чи сельності населення і революції цін у Європі сприяло розвитку фiль варкового господарства. У фільварках продукцію виробляли на про даж. Прагнучи збільшити прибутки, власники фільварків обмежували свободу селян і збільшували обсяг відробіткової ренти панщини.Наприкінці XV ст. розпочався процес становлення нової суспільної верстви, міжстанового соціального прошарку українського суспiль ства козацтва.
2. литовськІ СТАТУТИ

Перший правовий кодекс Великого князівства Литовського, що охоплював усю територію держави та права всіх станів, був затвер джений у 1529 р. Він дістав назву Перший литовський статут.

Кодекс був рукописним. Звичайно, у суспільстві, де кожний стан мав свої окремі права, не могло бути единих для всiх законів. Однак законодавці створили унікальну на той час правову пам'ятку на осно вi норм римського права, «Руської Правди», польських і німецьких правових норм і місцевих звичаїв.

Другий литовський статут 1566 р. містив 14 розділів. Він зрiв нював у правах шляхти та магнатів, впроваджував виборні суди ma nosimoni ceu мики.

1588 р. Велике князівство Литовське прийняло для себе Третій Литовський статут, який затвердив Сигізмунд III Ваза. Документ унормовував повноваження органів влади Великого князівства Ли товського, остаточно закріпив привілеї шляхти й істотно обмежив осо бисту свободу селян.

3. MICTA. PEМЕСЛО І ТОРГІВЛЯ

У XVI ст. основою господарювання на українських землях залиша лося землеробство.

З пожвавленням економiчного життя на наших теренах швидко зростала мережа міст. На відміну від сіл, міста мали привілей на за снування і ширші правові можливості для розвитку. Окреме самовря дування і судочинство мали еврейські та вірменські громади.
3. MICTA, PEМЕСЛО І ТОРГІВЛЯ

У XVI ст. основою господарювання на українських землях залиша

лося землеробство. З пожвавленням економічного життя на наших теренах швидко аростала мережа міст. На відміну від сіл, міста мали привілей на за снування і ширшi правовi можливості для розвитку. Окреме самовря дування і судочинство мали еврейські та вірменські громади.В Україні Існувало понад 1100 міст і містечок, значна частина яких, на відміну від Західної Європи, була магнатськими/шляхет ськими. Королівськими містами, де громади мали повне магдебурзьке право, зазвичай були центри воеводств і повітів: Київ, Брацлав, Жи томир, Луцьк, Львів тощо.Міста, що мали магдебурзьке право, повністю або частково управ лялися магістратом виборним становим органом, що складався з ради й лави.Міста були центрами ремесла й торгівлі. Більшість ремісників об'єднувалася в цехи. Вони захища ли інтереси ремісників, контролюва ли ціни та виробництво товарів.

Купці й торговці також мали влас ні професійні об'єднання гільдії. Вони контролювали якість продук ції, вирішували питання збуту това рів. Важливі торговельні шляхи, що проходили теренами українських зе мель, сприяли розвитку міжнародної торгівлі.

1 год назад

Предмет: Алгебра, автор: slavik633

помогите решить задание

1 год назад

Предмет: Українська мова, автор: eva8261

Преведите Пожалуйста!!!!!
Это Казахский язык!!!

7 лет назад

Предмет: Английский язык, автор: chupakhina0555

помогите пожалуйста, раскрыть скобки !

7 лет назад