Предмет: Українська мова, автор: dianasereda14

Помогите ,пожалуйста! Срочно нужно!. Напишіть твір-опис «Подих осені» у художньому стилі, використавши слова з довідки.
Довідка: золотий, листя, різнобарвний, дерево; холодний, роса; перший, заморозки; нитки, «бабине літо»; виходити, полювати; кущі, калина; осінній, переліт.

Ответы

Автор ответа: Maryana1982

Нарешті настала золота осінь. Різнобарвне листя почало опадати з дерев лягаючи нам під ноги. По вулиці летять золотаві нитки-це "бабине літо" почалось. Скоро стане вже прохолодно, почнуться перші заморозки. Птахи готуються до перельоту у теплі краї. На деревах красується тільки грона червоної калини. З приходом осені все змінюється, але я дуже люблю цю пору року.

dianasereda14: Спасибо,а можете,пожалуйста,написать 11-12 предложений)

Maryana1982: Найбільше я люблю бувати в осінньому лісі, де на землі вже багато листя, дихати прохолодним повітрям і збирати гриби, листочки та жолуді на уроки трудового навчання. У лісі всі його мешканці вже готові зустріти осінь. Сіре небо все частіше затягують хмаринки і починає подати надокучливий дощ. У всьому відчувається холодний подих осені .

karina1017102: Дуже класний твір

Maryana1982: Дякую

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Українська мова, автор: stalkerbrod1986

Випишіть із уривку роману О.Гончара “Собор” прикметники. Визначте їх розряди.

У жодній енциклопедії світу не знайти нам цієї Зачіплянки. А вона є, існує в реальності. Живуть там здебільшого праведні люди, роботяги, металурги. Ті, чиє життя розбите на зміни. З одного краю села сага блищить, з другого – облуплений собор біліє. Старовинний, козацький.

Повертається з інституту Микола Баглай, студент металургійного, то він, ясна річ, зупиниться на майдані і за звичкою послухає собор. Віки промовляють до нього. Вночі собор ніби ще величавіший, ніж удень. І ніколи не набридає студентові на нього дивитися.

Для нього, для Баглая-молодшого, тут епіцентр життя. Крім нього є ще Баглай-старший, що за свій темперамент та задерикуватість раніше був знаний на селищах як Іван-дикий, а з певного часу відомий більше, як «отой Баглай, що в Індії», або просто Віруньчин Іван. Зійшлися характерами Іван та Вірунька. Живуть душа в душу. Вірунька – кругловида, повноплеча, розкохалась, розповніла в щасливім заміжжі, хоча на роботі їй доводиться нелегко, у тій гуркотняві шахтового двору, де вона не перший рік висиджує зміни в кабіні свого крана. У цеху її називають ас машиніст.

Садки стоять безшелесні, крізь них Микола час від часу дослухається до подвір’я Ягора Катратого. Той вийшов на пенсію, знайшов інший промисел – влаштувався бакенщиком на Дніпрі. Завелися в діда снасті риболовецькі, завелися знайомства з рибінспекторами. Приїхала до Ягора племінниця, красуня, Єлькою зветься. Однак нікому поки що не вдалося познайомитися з нею. Сама суворість та неприступність.

Мовчить собор. Щоразу перед ним Баглай почуває якийсь дивний смуток і щось навіть тривожне. Собор ніби має в собі щось від стихії, навіває щось таке ж велике. Невже знесуть?.. Ох, важко буде встояти йому!.. А нащадки ж прийдуть, спитають колись: ану, якими ви були? Що збудували? Що зруйнували? Чим ваш дух трепетав?

1 год назад

Предмет: Математика, автор: aleksandrovnan882

Помогите пожалуйста задание(№5)

1 год назад

Предмет: Математика, автор: margo08lam22